ДОДАТКОВА ВІДПУСТКА ЗА ОСОБЛИВИЙ ХАРАКТЕР ПРАЦІ

Випуск №11 (листопад, 2017)

 

 

Наталія ПАНЧЕНКО,

експерт з кадрових питань

 

Нормативно-правовою базою України працівникам гарантується відпочинок задля відновлення працездатності, зміцнення здоров’я, задоволення власних потреб та інтересів, сім’ї, всебічного розвитку особи. Право на відпустку гарантується всім громадянам, які перебувають у трудових відносинах. Для деяких працівників передбачені додаткові відпустки, зважаючи на умови та характер праці. Детально розглянемо їх види, терміни, особливості надання

 

ЗАКОНОДАВСТВО

Кодекс законів про працю України

Закон України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі — Закон № 504)

Постанова Кабінету Міністрів України «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 1 серпня 1992 року № 442 (далі — Постанова № 442)

Списки виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1290 (далі — Постанова № 1290)

Порядки застосування Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30 січня 1998 року № 16 (далі — Наказ № 16)

Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 жовтня 1997 року № 7

 

У перший рік роботи працівник має право на додаткову відпустку повної тривалості після закінчення 6 місяців безперервної роботи. Якщо ж додаткова відпустка надається раніше чим через півроку, то її тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу.

Відповідно до законодавства щорічна основна відпустка та додаткові відпустки мають надаватися таким чином, щоб вони були використані до закінчення робочого року.

 

Загальна тривалість щорічної основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних, гірничих роботах — 69 календарних днів.

 

ЩОРІЧНА ДОДАТКОВА ВІДПУСТКА ЗА РОБОТУ ІЗ ШКІДЛИВИМИ І ВАЖКИМИ УМОВАМИ ПРАЦІ

Підстава

Стаття 7 Закону № 504

Хто отримує

Працівник, робота якого пов’язана з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів, відповідно до Постанови № 1290

Тривалість

До 35 календарних днів.

 

Тривалість для кожного працівника визначається колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах.

 

Тривалість відпустки напряму залежить від періоду, який працівник відпрацював у шкідливих умовах. Кількість днів відпустки, що надаватимуться працівникові, залежать від періоду часу за який він був зайнятий у шкідливих умовах праці.

 

Відповідно до пункту 8 Наказу № 16, якщо працівник працював на різних виробництвах за різними посадами, для визначення тривалості такої відпустки роботодавцем ведеться окремий облік часу по кожному виду роботи, професії чи посади.

 

Тривалість додаткової відпустки у більшості випадків закріплюється в колективному, рідше — трудовому договорі

 

АТЕСТАЦІЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ

Атестація робочих місць за умовами праці проводиться відповідно до Постанови № 442. Працівникам, професії та посади яких не передбачені Постановою № 1290, але які в окремі періоди робочого часу виконують роботу на виробництвах, в цехах, за професіями і на посадах, визначених Постановою № 1290, додаткова відпустка надається на тих же підставах, що і працівникам, які мають право на таку відпустку.

 

Атестація робочого місця — обов’язкова умова надання додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці.

 

...далі читайте на сторінці 14, випуск №11 (листопад, 2017)