Додаткове навчання працівників: оформлення, витрати, оподаткування

Випуск №7 (липень, 2018)

 

 

Додаткове навчання працівників: оформлення, витрати, оподаткуванняОксана БОРОВСЬКА,

провідний бухгалтер відділу з розрахунку заробітної плати, Intercomp Україна

 
«Скільки б ти не жив, усе життя слід навчатися»
© Сенека

 

Тема додаткового навчання є актуальною як для працівників, так і для роботодавців, щоб завжди триматись «на плаву». Способів такого навчання зараз безліч. Якщо роботодавець бере на себе витрати на навчання, потрібно подумати про організацію, оформлення, оподаткування та відображення в бухгалтерському обліку таких заходів

 

ЗАКОНОДАВСТВО

Кодекс законів про працю (далі — КЗпП)

Податковий кодекс України (далі — ПКУ)

Закон України «Про професійний розвиток працівників» від 12 січня 2012 року № 4312-VI (далі — Закон № 4312)

Постанова Кабінету Міністрів України «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва» від 28 червня 1997 року № 695 (далі — Постанова № 695)

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями» від 15 травня 2013 року № 340 (далі — Постанова № 340)

Положення про професійне навчання працівників на виробництві, затверджене наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства освіти і науки України від 26 березня 2001 року № 127/151 (далі — Наказ № 127)

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (далі — ПСБО 16)

 

Основним нормативним документом, що визначає правові, організаційні та фінансові засади професійного навчання працівників за рахунок коштів підприємства, є Закон № 4312. Як передбачено статтею 6 цього документу, роботодавець може здійснювати професійне навчання працівників безпосередньо на підприємстві й на договірній основі у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, на підприємствах, в установах чи організаціях. При цьому розрізняють формальне і неформальне професійне навчання працівників.

 

Формальне навчання — традиційний вид професійного навчання працівників, при якому знання, вміння і навички набуваються в навчальному закладі або безпосередньо в роботодавця відповідно до вимог державних стандартів освіти.

 

За результатами формального професійного навчання працівників видаються документи про освіту, зразки яких затверджено постановами Кабінету Міністрів України «Про документи про загальну середню та професійно-технічну освіту державного зразка і додатки до них» від 22 липня 2015 року № 645 і «Про документи про вищу освіту (наукові ступені) державного зразка» від 31 березня 2015 року № 193.

 

Неформальне навчання — набуття працівниками професійних знань, умінь і навичок, не регламентоване місцем набуття, строком і формою навчання (курси, семінари, тренінги тощо). За результатами неформального навчання видається довідка, в якій зазначаються професія (спеціальність), за якою здійснювалось навчання, напрям підвищення кваліфікації, строки навчання (ч. 1 ст. 1 Закону № 4312).

 

Результати неформального навчання за робітничими професіями (наказ Мінсоцполітики та Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Змін до Положення про професійне навчання працівників на виробництві» від 15 січня 2018 року № 34/33) підтверджуються в порядку, затвердженому Постановою № 340.

 

У деяких випадках проводиться обов’язкова періодична перепідготовка або підвищення кваліфікації працівників (зазвичай, не рідше ніж один раз на 5 років).

Для працівників, які навчаються за чинним законодавством, передбачено низку пільг та компенсацій, зокрема скорочений робочий час (ст. 208 КЗпП), додаткові оплачувані відпустки зі збереженням середнього заробітку (ст. 213, 215, 216, 217 КЗпП), відпустки без збереження зарплати (ст. 214 КЗпП).

 

Також передбачено гарантії для працівників, направлених на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації з відривом від виробництва, за основним місцем роботи (п. 2 Постанови № 695):

• збереження середньої заробітної плати за основним місцем роботи за час навчання;

• оплата вартості проїзду працівника до місця навчання і назад;

• виплата добових за кожен день перебування в дорозі у розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень;

• відшкодування витрат, пов’язаних із винайманням житлового приміщення.

 

ОФОРМЛЕННЯ

Займатися організацією професійного навчання працівників зобов’язаний роботодавець. Так стверджують частина 2 статті 3 і частина 1 статті 6 Закону № 4312. Причому це стосується всіх працівників, у тому числі тих, хто трудиться на умовах неповного/скороченого робочого часу, за контрактом, сумісників, сезонних і тимчасових працівників тощо.

 

Для проведення формального професійного навчання роботодавець видає відповідний наказ (зразок) або розпорядження про направлення працівників на навчання. Навчальний заклад (підприємство, установа, організація) протягом 5 днів із початку навчального процесу направляє роботодавцю підтвердження про прийом працівника на навчання (відривний корінець направлення) та копію наказу про його зарахування на навчання. Після успішного складання працівником вступних випробувань (за наявності) між підприємством-роботодавцем та базою навчання (ПТНЗ, ВНЗ тощо) укладається договір про навчання. Такий договір є двостороннім, але на користь третьої сторони — працівника (студента), тому підписують його всі три особи.

 

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Форма Типового договору про надання освітніх послуг між вищим навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою затверджена постановою КМУ від 19 серпня 2015 року № 634, а форма договору про навчання в інших навчальних закладах затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 серпня 2010 року № 232.

 

У разі участі працівників у семінарах, тренінгах, курсах та інших видах неформального професійного навчання, може укладатися договір про надання консультаційних або інформаційно-технічних послуг. Після закінчення неформального навчання його організатори мають видати підприємству, яке направило працівників на навчання, акт наданих послуг з їх переліком.

 

Існують випадки, коли працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем до закінчення навчання або до закінчення трирічного періоду після закінчення навчання.

 

...придбати повний випуск →