ГЕНЕРАЛЬНА УГОДА — СПРАВЕДЛИВИЙ РОЗПОДІЛ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРАЦІ МІЖ ДЕРЖАВОЮ, ПРАЦІВНИКАМИ ТА БІЗНЕСОМ

Випуск № 9 (вересень, 2016)

 

Григорій ОСОВИЙ,

голова Федерації професійних спілок України

Працює на керівних посадах у Федерації професійних спілок України 35 років, очолив її з червня 2014 року. Поєднує профспілкову діяльність із науково-викладацькою, іншою громадською роботою, є почесним доктором соціальних наук, має численні друковані праці з проблем профруху і соціально-трудових відносин

 

Підписання Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2016–2017 роки, що відбулося 23 серпня 2016 року, — знакова подія для України.

Одним із підписантів цього документа був голова Федерації професійних спілок України Григорій Васильович ОСОВИЙ, до якого ми й звернулися з проханням прокоментувати щойно підписаний документ.

 

Кадровик light. Переговори з питань змісту Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2016–2017 роки (далі — Генеральна угода) тривали майже 5 років. Безліч проведених консультацій, узгоджувальних нарад… Домінантою переговорів було прагнення сторін-підписантів — Кабінету Міністрів України, Спільному представницькому органу сторони роботодавців на національному рівні, Спільному представницькому органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному сторін рівні — до поєднання зусиль, спрямованих на становлення економічно сильної, соціальної держави та підвищення добробуту людей. Якої позиції у цьому процесі дотримувалися профспілки?

Григорій Осовий. Профспілкова сторона у ході переговорів вимагала максимального наближення положень Генеральної угоди до європейських норм і соціальних стандартів. Нещодавня ратифікація двох соціально важливих конвенцій Міжнародної організації праці (МОП) № 102 і 117 потребує активної роботи з їх імплементації до національного законодавства й у практику. Нам потрібно скористатися підтримкою з боку МОП.

Виконання Угоди про асоціацію з ЄС вимагає від соціальних партнерів спрямування системи колективних договорів і угод на справедливий розподіл результатів праці між державою працівниками і бізнесом.

Проте не все, що пропонувалося профспілками, увійшло до остаточного тексту Угоди. І ми усвідомлюємо, чому це нам не вдалося. По-перше — це скрутна соціально-економічна ситуація у країні, яка фактично перебуває у стані війни. По-друге, кожна зі сторін-підписантів не менш жорстко обстоювала свої інтереси. Тому Угода є результатом компромісу.

 

Кl. Що є найважливішим для працівників у Генеральній угоді?

Григорій Осовий. По-перше, можливості забезпечення роботою, підвищення конкурентоспроможності на ринку праці, скорочення рівня безробіття. Структурні реформи галузей економіки не мають призводити лише до скорочень і вивільнення, а відкривати нові можливості для занятості на високотехнологічних робочих місцях У цьому насамперед полягає функція роботодавців і держави.

По-друге, Генеральна угода фактично дає старт анонсованої урядом реформи оплати праці після провальних попередніх двох років. Падіння реальної заробітної плати — Угода закладає зростання заробітної плати темпами вищими від інфляції.

Мінімальна оплата праці вже цього року має бути підвищена не менше ніж на 10 % понад визначену законом. А середня зарплата повинна зрости майже на 20 %.

Це вкрай важливо для захисту людей в умовах зростання цін і тарифів. Профспілки переконані, що немає іншої альтернативи росту цін і тарифів, як зростання зарплат, пенсій, стипендій!

 

Кl. Розкажіть детальніше, яких домовленостей вдалося досягти?

Григорій Осовий. Насамперед установлення мінімальної тарифної ставки робітника І розряду ЄТС не нижче як 110% мінімальної заробітної плати на підприємствах, де зазначене питання не врегульоване галузевими угодами та колективними договорами. Таким чином, мінімальна тарифна ставка робітника І розряду відсьогодні має становити 1595 грн, а з 1 грудня 2016 року — 1760 грн.

Це є позитивним кроком, оскільки попередньою Генеральною угодою це питання не було врегульовано, й тарифна ставка робітника І розряду небюджетної сфери встановлювалася не нижче за мінімальну заробітну плату, яка сьогодні становить 1450 грн.

Крім того, на підприємствах усіх форм власності, що застосовують альтернативні системи оплати праці (безтарифну, грейдову й ін.), передбачено залучення представників профспілок до розробки на підприємствах систем оплати праці.

Щодо ставок підвищення зарплати у виробничій сфері слід зазначити, що механізмом цього процесу є колективні договори і галузеві, територіальні угоди. На кожному підприємстві треба провести переговори. У Генеральній угоді закладено 10 %, а можна збільшити понад мінімум.

Наприклад, галузеві угоди укладені з міністерствами, Фондом державного майна України, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців та Профспілкою працівників енергетики та електротехнічної промисловості України на 2016–2018 роки, профспілками працівників цивільної авіації України, Профспілкою працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства України і Всеукраїнською незалежною профспілкою працівників транспорту у сфері автомобільного транспорту, Спільним представницьким органом профспілок у сфері морського транспорту, Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2013–2015 роки, де цей показник сягає 20 %, 25 %, 30 %.

Сторони також домовилися за підсумками виконання Державного бюджету у І півріччі 2016 року у разі перевиконання дохідної частини бюджету провести переговори щодо можливості збільшення розміру мінімальної заробітної плати у 2016 році та її наближення до фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Генеральною угодою передбачено, що в разі перевищення фактичного рівня інфляції над прогнозним на понад 2 відсоткові пункти, сторони протягом двох тижнів проводять консультації щодо запровадження компенсаторних механізмів знецінення грошових доходів і подають узгоджені пропозиції на розгляд до Верховної Ради України.

 

Кl. А що стосовно оплати праці працівників бюджетної галузі?

Григорій Осовий. Щодо мінімальних гарантій в оплаті праці працівників бюджетної сфери: Кабмін не допускатиме збільшення грошового розриву між базовим тарифним розрядом ЄТС та мінімальною заробітною платою. До того ж визначено нижню (мінімальну) межу скорочення зазначеного грошового розриву — понад прогнозний індекс споживчих цін (грудень поточного року до грудня попереднього року).

Тобто 2017 року базовий тарифний розряд ЄТС має підвищитися не менше як на 8,2 %, або до 1444 грн (за прогнозного рівня інфляції 2017 року відповідно до ПКМУ від 01.07.2016 № 399 — 8,1 %). Крім того, з перевищенням прогнозного індексу споживчих цін (грудень поточного року до грудня попереднього року) має скоротитися грошовий розрив між базовим тарифним розрядом ЄТС і мінімальною заробітною платою щонайменше з 265 до 243 грн.

Таким чином, підвищення розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника I тарифного розряду ЄТС у 2016–2017 роках становитиме щонайменше 18 %. А у 2017 році відбудеться збільшення фонду оплати праці працівників бюджетної сфери (з нарахуваннями) на 19,6 млрд грн.

 

Кl. Сьогодні відповідно до норм законодавства працівник підвищує свою кваліфікацію кожні 5 років. Чи вважаєте Ви таку періодичність достатньою? І чи є це ефективним?

Григорій Осовий. Світова практика демонструє, що підвищення кваліфікації працівника має відбуватись кожних 2–3 роки. В Україні ж, на жаль, це відбувається приблизно раз на 10–12 років.

Періодичність у 5 років, на думку профспілок, не є достатньою. І ми й надалі домагатимемося зменшення цього терміну до загальноприйнятої світової практики.

 

Кl. Генеральною угодою передбачено норму щодо удосконалення пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці.

Нещодавно Уряд затвердив у новій редакції списки № 1 і № 2, якими виключено значну кількість професій і посад зі шкідливими та важкими умовами праці й тисячі працівників позбавлено права на належний соціальних захист, зокрема на достроковий вихід на пенсію. Як діятимуть профспілки для вирішення цієї проблеми?

 

Григорій Осовий. На засіданні Уряду 24 червня 2016 року під час прийняття постанови про затвердження списків № 1 і № 2 у новій редакції було дано протокольне доручення прем’єр-міністром для опрацювання Мінсоцполітики разом із профспілками та роботодавцями цих списків, і якщо буде доказова база щодо відновлення у цих списках професій і посад, які було виключено, то будуть до цих списків внесені відповідні зміни.

Нині така робота галузевими профспілками проводиться для відновлення необґрунтовано виключених зі списків професій і посад. Проте нам потрібно буде вирішувати не тільки це. Гостро стоїть питання щодо фінансування цих пільгових пенсій, що мають фінансуватися за кошти підприємств. Адже з різних причин підприємства відшкодовують Пенсійному фонду лише приблизно на рівні 60 % витрат на пільгове пенсійне забезпечення, а решта виплачується із загальних пенсійних коштів, які передбачені для фінансування загальних пенсій для всіх пенсіонерів. Тому нам потрібно віднайти механізм, щоб для пільгових пенсій не відволікати кошти Пенсійного фонду, які потрібно спрямовувати на підвищення пенсій.

 

Кl. Дякуємо, Григорію Васильовичу, за змістовну бесіду. Впевнені, що на сторінках журналу «Кадровик light» неодноразово з’являтимуться публікації, присвячені роботі профспілкових комітетів підприємств різних галузей.

 

Сьогодні в соціально-економічному житті країни величезна кількість проблем, подолати які можна, лише об’єднавши зусилля сторін соціального діалогу. Чи готові партнери виконати свої зобов’язання — ми зможемо побачити вже в ході роботи над проектом державного бюджету на наступний рік.