Існує декілька програм підтримки легальних трудових відносин

Випуск №4 (квітень, 2018)

 

 

Існує декілька програм підтримки легальних трудових відносин«Кожен українець повинен мати достойну роботу з гідною заробітною платою, а кожен роботодавець — кваліфікованих та сумлінних працівників», — це твердження є ключовим гаслом столичної служби зайнятості. Про те, як втілити його у життя та про сьогоднішні тенденції ринку праці, які слід пам’ятати роботодавцям, ми поговорили з директором Київського міського центру зайнятості Віктором Біличем

 

«На жаль, багато наших співгромадян не володіє інформацією про велику кількість актуальних вакансій в Україні, серед яких є і добре оплачувані, котрі можуть забезпечити їм гідне життя»

 

KL: Вікторе Олександровичу, люди яких спеціальностей найчастіше шукають роботу за допомогою столичної служби зайнятості?

Станом на 1 лютого 2018 року кількість зареєстрованих безробітних становила 9,4 тис. осіб. Усього протягом січня 2018 року послугами Київської міської служби зайнятості (далі — КМЦЗ) скористалися 10,9 тис. осіб безробітних громадян.

 

За професійними групами, серед зареєстрованих безробітних переважають законодавці, вищі державні службовці, керівники; професіонали (економісти, інженери, викладачі); фахівці (вихователі, редактори, юристи, техніки); технічні службовці (касири, оператори комп’ютерного набору); працівники сфери торгівлі та послуг (продавці, кухарі, охоронники); робітники з обслуговування, експлуатації устаткування та машин (водії, машиністи автоматичних ліній, друкарі).

 

KL: Які професії найбільш затребувані роботодавцями? Що потрібно робити, щоб задовольнити цей попит?

Найбільший попит роботодавців спостерігається на кваліфікованих робітників з інструментом (електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, слюсар-сантехнік, електрогазозварник), представників найпростіших професій (підсобні робітники, вантажники, прибиральники, двірники, укладальники-пакувальники), на професіоналів з досвідом роботи (вчитель загально-освітнього навчального закладу, вихователь дошкільного навчального закладу, інженер-конструктор, лікарі, сестра медична).

 

Дисбаланс між попитом та пропозицією робочої сили поглиблюється у професійному розрізі. Кількість вакансій для кваліфікованих робітників з інструментом та для осіб без професій або за найпростішими професіями становить 8 одиниць на 1 особу. Серед працівників сфери обслуговування й торгівлі та робітників з обслуговування устаткування та машин — 3 вакансії на 1 особу.

 

Для усунення дисбалансу кадрів на ринку праці столична служба зайнятості сприяє популяризації та підвищенню престижності робітничих професій. КМЦЗ проводить масові інформаційні та профорієнтаційні заходи за участю роботодавців, передусім серед учнів загальноосвітніх шкіл та молоді, яка вперше шукає роботу.

 

Спеціалісти з профорієнтації районних філій КМЦЗ тісно співпрацюють із педагогами загальноосвітніх навчальних закладів міста, відвідують батьківські збори учнів старших класів, систематично проводять «Уроки реального трудового життя» з учнівською молоддю. Мета уроків — ознайомлення учнів з ситуацією на сучасному ринку праці, правилами та помилками вибору професії, формування мотивації до вибору актуальних професій, зокрема робітничих. Спеціалісти допомагають шкільним психологам, методистам, класним керівникам в організації та проведенні професіографічних екскурсій і зустрічей на підприємствах міста.

 

KL: Які освітні послуги пропонує центр зайнятості? Наскільки вони затребувані?

У Києві спостерігається дисбаланс між попитом та пропозицією робочої сили. Одним із варіантів вирішення дисбалансу є організація КМЦЗ професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних. Професійна підготовка для громадян, які перебувають на обліку в службі зайнятості, дозволяє оволодіти новою професією, що користується попитом на ринку праці, а для громадян, які мають спеціальність — це можливість підвищити кваліфікацію відповідно до сучасних вимог роботодавців.

 

У 2017 році КМЦЗ організував підготовку безробітних по 17 напрямах на робітничі спеціальності та по 83 напрямах по підвищенню кваліфікації безробітних з вищою освітою. Це дало змогу безробітним працевлаштуватись за новою професією або обійняти посаду з більш високою заробітною платою.

 

КМЦЗ минулого року направив на навчання 2 482 безробітних. На обліку у КМЦЗ більше половини безробітних — це люди з вищою освітою. Тому підвищення кваліфікації безробітних є актуальним питанням для підтримання їх конкурентоспроможності на ринку праці.

 

KL: Держава пропонує роботодавцям певні преференції при працевлаштуванні безробітних. Як часто роботодавці ними користуються?

Існує декілька фінансових  програм для підтримки та стимуляції роботодавців до трудових, легальних відносин із найманими працівниками. Однією з підтримок роботодавця з боку центру зайнятості є «Компенсація витрат роботодавця на оплату праці внутрішньо переміщеної особи на умовах строкового трудового договору».

 

Роботодавець, який працевлаштував безробітного переселенця за направленням служби зайнятості на умовах строкового трудового договору, може звернутись до служби зайнятості для отримання компенсації витрат на оплату праці такої особи.

 

Компенсуються витрати на основну та додаткову заробітну плату та суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Компенсація здійснюється за кожен непарний місяць роботи в розмірі фактичних витрат на оплату праці, але не вище середнього розміру заробітної плати штатного працівника, що склався у місті за минулий місяць.

 

Витрати роботодавця на оплату праці компенсують не більше 6 місяців. При цьому строковий трудовий договір має бути укладений на період, що перевищує тривалість виплат у 2 рази. Наприклад, якщо строковий трудовий договір укладено на 12 місяців, компенсація витрат триває півроку.

 

Однак у разі працевлаштування зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб, з числа громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, тривалість компенсації витрат роботодавця на оплату праці може бути до 12 місяців.

 

Для отримання компенсації роботодавцю потрібно протягом 2 місяців із дня працевлаштування працівника подати до ЦЗ заяву про компенсацію витрат на оплату праці довільної форми, а також завірені копії строкового трудового договору між ним і працівником та розпорядчого акта про прийняття на роботу.

 

За 2017 рік районними філіями КМЦЗ укладено 52 договори на компенсацію витрат роботодавця на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб. Видатки на компенсацію витрат роботодавця на оплату праці за працевлаштування зареєстрованих безробітних внутрішньо переміщених осіб склали 4,1 млн грн.

 

Також центр зайнятості компенсує роботодавцю суму єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ) за працевлаштованого безробітного за направленням центру зайнятості на нове робоче місце щомісячно протягом одного року.

 

KL: Розкажіть про право на компенсацію ЄСВ детальніше.

Право на компенсацію ЄСВ має роботодавець, який працевлаштовує на нове робоче місце строком не менше ніж на 2 роки за направленням центру зайнятості зареєстрованих безробітних квотних категорій та роботодавець, який є суб’єктом малого підприємництва та працевлаштовує зареєстрованих безробітних на нові робочі місця у пріоритетних видах економічної діяльності.

 

Компенсація не виплачується, якщо роботодавець має заборгованість із сплати ЄСВ та/або визнаний банкрутом або стосовно нього порушено справу про банкрутство.

 

У разі звільнення працівника, за якого виплачується компенсація, з ініціативи роботодавця або за згодою сторін до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування, сума виплачених коштів повертається в повному обсязі до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України (далі —Фонд).

 

Для отримання компенсації роботодавець протягом 2 місяців із дня працевлаштування має подати до ЦЗ заяву довільної форми. До заяви потрібно додати довідку за формою згідно з додатком до Порядку компенсації роботодавцям витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2013 року № 347.

 

За 2017 рік районними філіями КМЦЗ до роботодавців працевлаштовані 172 особи з компенсацією суми ЄСВ на їх заробітну плату. Роботодавцям спрямовано понад 1,6 млн грн за цих осіб.

 

KL: Які фінансові послуги пропонує центр зайнятості не тільки роботодавцям, але і безробітним?

Цікавою фінансовою послугою ЦЗ, як для безробітних, так і для роботодавців є організація громадських та інших робіт тимчасового характеру.

 

До виконання таких робіт тимчасового характеру на добровільних засадах залучаються зареєстровані безробітні, особи, які перебувають на обліку в ЦЗ, працівники, що втратили частину заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення до 50 % передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням або скороченням виробництва продукції. Громадські та інші роботи тимчасового характеру виконуються виключно на створених для цього тимчасових робочих місцях. Роботодавці подають до ЦЗ інформацію про потребу в робочій силі для укомплектування тимчасових робочих місць, відповідно до якої районні філії КМЦЗ здійснюють направлення осіб. З особами, які беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, роботодавці укладають в письмовій формі строкові трудові договори на строк, що сумарно протягом року не може перевищувати 180 календарних днів.

 

Громадські роботи організовують місцеві державні адміністрації, виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад (далі — місцеві органи влади) за участю ЦЗ із залученням на добровільних засадах роботодавців. Місцеві органи влади щороку відповідно до територіальних програм зайнятості населення та інших відповідних програм приймають рішення щодо організації громадських робіт, визначають види робіт, роботодавців, за участю яких планується організація таких робіт, та інформують їх про прийняте рішення. Місцеві органи влади доводять центру зайнятості інформацію про прийняте рішення і обсяги коштів, потрібних для фінансування організації громадських робіт.

 

Організація і проведення громадських робіт здійснюється на підставі договору про організацію громадських робіт та фінансування їх організації, який укладається між територіальним органом і роботодавцем відповідно до рішення місцевого органу влади. Організація громадських робіт, до яких залучають зареєстрованих безробітних та працівників, які втратили частину заробітної плати, фінансується за рахунок коштів місцевих бюджетів та коштів Фонду на випадок безробіття. Організація інших робіт тимчасового характеру фінансується за рахунок коштів роботодавців та інших джерел, не заборонених законодавством.

 

Протягом 2017 року з підприємствами укладено 23 договори на організацію громадських робіт, за якими відпрацювали майже 2,5 тис. зареєстрованих безробітних та використано коштів Фонду на випадок безробіття на суму понад 270 тис. грн.

 

Громадські роботи виконувалися за такими суспільно-корисними видами робіт, як прибирання скверів, парків, прилеглих до пам'ятників культури і архітектури територій, благоустрій, озеленення та поліпшення санітарного стану територій міста, супровід інвалідів по зору, упорядження меморіалів, пам'ятників, братських могил та інших місць поховання загиблих захисників Вітчизни й утримання в належному стані цвинтарів.

 

KL: Як центр зайнятості сприяє працевлаштуванню людей передпенсійного віку?

Для підвищення соціальної та професійної мобільності у громадян передпенсійного віку, усвідомлення ними свого потенціалу спеціалісти з профорієнтації районних філій міської служби зайнятості надають адресні профорієнтаційні послуги, проводять цільові семінари.

 

На семінарах учасникам розповідають про послуги, які пов’язані з пошуком роботи для даної вікової категорії, про професійну перепідготовку та підвищення кваліфікації, про перспективи професійної самореалізації та кар’єрного зростання. Під час семінарів відпрацьовуються навички подолання перешкод на шляху пошуку роботи, формування позитивної самооцінки та побудови стратегії активного пошуку роботи.

 

Минулого року на обліку в районних філіях КМЦЗ перебували 6,1 тис. осіб передпенсійного віку, які мали статус безробітного. Працевлаштовано за направленням столичної служби зайнятості 1,8 тис. осіб.

 

KL: Які новації впроваджено центром зайнятості минулого року? Як вони були сприйняті користувачами?

У 2017 році столична служба зайнятості покращувала свої сервіси, освоювала нові сучасні технології та форми роботи як з роботодавцями, так і з громадянами.

 

Для презентації шукачів роботи застосовувалось відеорезюме. Створено близько 400 відеорезюме. Використовувалось дистанційне спілкування з роботодавцями — онлайн-співбесіда. Забезпечено можливість дистанційного навчання на освітніх порталах, в тому числі й англійській мові.

 

На початку минулого року Державна служба зайнятості запустила в роботу сервіс «Електронна черга реєстрації безробітних». За допомогою нього кожен може самостійно записатись на індивідуальний прийом до фахівця будь-якого центру зайнятості України. Про популярність серед користувачів цієї послуги свідчить те, що сервісом скористались близько 2 тисяч киян.

 

Столична служба зайнятості здійснила реструктуризацію, замість базових центрів зайнятості були створені районні філії. Суть реорганізації полягає в тому, що частина адміністративних та господарських функцій районних філій передана до регіонального ЦЗ. Це дало змогу фахівцям сфокусуватись безпосередньо на наданні послуг населенню та роботодавцям.

 

KL: Які нові методи роботи запроваджуються у 2018 році Київським міським центром зайнятості?

Життя диктує необхідність подальшого реформування служби зайнятості. Запроваджуються нові методи роботи, спрямовані на запобігання довготривалому безробіттю, розширення спектру заходів взаємодії з безробітними з урахуванням їх індивідуальних характеристик, мотивації до працевлаштування. Це система профілювання та кейс-менеджмент.

 

Застосування профілювання дозволяє вже на початкових етапах виявляти групи безробітних з високим ризиком довготривалого безробіття та надавати їм послуги, що мають прискорити їх працевлаштування. Однією з таких послуг є соціальний супровід при працевлаштуванні, що здійснюється за підходом кейс-менеджменту. Індивідуальна робота за підходом кейс-менеджменту передбачає тісну взаємодію фахівця центру зайнятості з безробітним. Під час роботи відбувається оцінка ситуації, розробляється індивідуальний план роботи, надається допомога у розв’язанні особистих та соціальних проблем, які заважають працевлаштуванню. До надання необхідних послуг можуть залучатися інші служби та фахівці.

 

KL: Які Ви бачите основні пріоритети та завдання служби зайнятості на 2018 рік?

Серед першочергових завдань служби зайнятості — підвищення ефективності співпраці з роботодавцями, вдосконалення профорієнтаційної роботи з молоддю, осучаснення профорієнтаційних послуг та впровадження інтернет - платформи державної служби зайнятості з профорієнтації, сприяння працевлаштуванню вразливих категорій громадян, а також підвищення конкурентоспроможності на ринку праці осіб старше 45 років.

 

KL: Розкажіть про кампанію «Живи та працюй в Україні». Які методи, на вашу думку, можуть стримати трудову міграцію?

Все більшу кількість українців приваблює робота за кордоном. На жаль, багато наших співгромадян не володіє інформацією про велику кількість актуальних вакансій в Україні, серед яких є і добре оплачувані, що можуть забезпечити їм гідне життя.

 

Так, протягом 2017 року до столичної служби зайнятості звернулось понад 12 тис. роботодавців, які подали відомості про майже 64 тис. вакансій. Це свідчить про те, що робота в столиці є. Саме тому служба зайнятості докладає максимум зусиль, аби зупинити «відтік» кадрів, зокрема через проведення інформаційних кампаній, спрямованих на якнайшвидший пошук роботи для безробітних та підбір вакансій для роботодавців. Як приклад, соціальний проект «Живи та працюй в Україні».

 

Сьогодні за темпами старіння та скорочення населення Україна — серед лідерів в Європі. Таке скорочення трудового потенціалу країни може мати негативні наслідки для економіки.

 

Для розв'язання проблем трудової міграції необхідно, перш за все, вирішити питання підвищення рівня оплати праці. Також потрібно стимулювати підвищення якості робочої сили через відповідні програми навчання дорослого населення, створювати додаткові робочі місця.

 

Бесіду вела

Олена Зав’ялова