КОЛЕКТИВНА МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Випуск №2 (лютий, 2018)

 

 

КОЛЕКТИВНА МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬСергій КРАВЦОВ,

старший науковий співробітник НДІ праці і зайнятості населення Мінсоцполітики і НАН України, канд. соц. наук, доцент кафедри соціології та соціальних наук АПСВТ

 

Поряд з договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність працівників трудовим законодавством передбачена можливість укладення письмового договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність. Така можливість регулюється статтею 1352 Кодексу законів про працю України та наказом Міністерства праці України «Про затвердження Переліку робіт, при виконанні яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, умови її застосування і Типового договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність» від 12 травня 1996 року № 43.

 

Колективну (бригадну) матеріальну відповідальність за заподіяну підприємству шкоду не слід змішувати з бригадною формою організації та стимулювання праці. При цій формі виробнича бригада є первинним осередком трудового колективу підприємства і низовою ланкою управління працею. Така бригада об’єднує працівників для спільного і найбільш ефективного виконання виробничого завдання. Звичайно, бригада загалом і кожен її член зокрема несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну ввіреного бригаді або її члену майну. Вид цієї відповідальності (обмежена, повна по індивідуальних письмових договорах або колективна) залежить від характеру діяльності бригади. Якщо у процесі спільної роботи, пойменованої у Переліку, в тому числі пов’язаної із застосуванням переданих бригаді цінностей, неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного, то з виробничою бригадою може бути укладено письмовий договір про повну колективну матеріальну відповідальність (наприклад з виробничою бригадою, яка виконує роботи по збірці й регулюванню аудіоапаратури).

 

Порядок запровадження колективної матеріальної відповідальності

Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність установлюється роботодавцем за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом за наявності одночасно таких умов:

• передбачені Переліком роботи, при виконанні яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, виконуються працівниками спільно (розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника й укласти з ним договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність неможливо);

• роботодавцем створені умови, необхідні працівникам для нормальної роботи і забезпечення повного збереження переданих їм цінностей.

 

Перш ніж прийняти рішення про введення такої відповідальності, адміністрація і особливо профспілковий комітет (представник трудового колективу) зобов’язані перевірити, чи може вводитися ця система відповідальності при виконанні даного виду робіт, чи можливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника, організувавши для нього самостійний облік руху цінностей, а отже, застосовувати індивідуальну матеріальну відповідальність. Важливо також перевірити, чи створено колективу (бригаді) умови для нормальної роботи й забезпечення повного збереження цінностей, які йому будуть передані.

 

Оскільки колективна (бригадна) матеріальна відповідальність заснована на принципі добровільності, потрібно попередньо з’ясувати, чи згодні члени бригади на таку відповідальність і чи немає у бригаді осіб віком до 18 років (з ними цей договір не може бути укладений).

 

Якщо хто-небудь з членів бригади відмовляється від укладення договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність, то адміністрація може запропонувати працівнику (з його згоди) іншу роботу. У разі відсутності такої роботи або відмови працівника від запропонованої іншої роботи він може бути звільнений відповідно до статті 36 Кодексу законів про працю України, оскільки тут має місце скорочення робіт без матеріальної відповідальності та введення робіт з колективною (бригадною) матеріальною відповідальністю.

 

До Переліку робіт, при виконанні яких може запроваджуватися повна колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, включено ті ж роботи, при виконанні яких допустимо укладення договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. У разі встановлення особистої провини працівника в заподіянні шкоди він один несе повну матеріальну відповідальність за це, хоча договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність з ним і не укладався. Тобто немає потреби укладати два договори: про колективну і про індивідуальну матеріальну відповідальність усередині бригади.

 

Керівництво колективом (бригадою) покладається на бригадира, який призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства або його структурного підрозділу. При цьому варто брати до уваги думку колективу (бригади). Хоча така думка юридично не обов’язкова для адміністрації, не слід її ігнорувати і відмовляти, наприклад, у призначенні бригадиром працівника, якого рекомендував колектив. У разі відмови адміністрація повинна повідомити бригаді її причини.

 

Думку колективу потрібно враховувати і при включенні до складу бригади нових членів. Ця думка також носить рекомендаційний характер. Разом з тим бригада повинна пояснити мотиви свого рішення, особливо у разі відмови працівнику в прийомі до складу бригади або виведення з неї. Якщо ці мотиви будуть визнані непереконливими, адміністрація має право прийняти рішення, відмінне від думки бригади.

 

Питання про прийом працівника до складу бригади або про виведення з неї потрібно вирішувати у присутності працівника, щоб він міг дати відповідні пояснення.

 

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Робота в умовах колективної (бригадної) матеріальної відповідальності відрізняється гласністю. Кожен член бригади в порядку, встановленому бригадою за погодженням з адміністрацією, може ознайомлюватися з довіреними бригаді цінностями, зі звітом про їх рух і залишки, за потреби вимагати від керівників (бригади чи цеху, підприємства) проведення інвентаризації і брати участь у ній.

 

...читати далі →