Лікарняні новоприйнятим працівникам: приклади розрахунку

Випуск №12 (грудень, 2018)

 

Лікарняні новоприйнятим працівникам: приклади розрахункуМикола ПОСТЕРНАК,

експерт з питань соціального страхування

 

Механізм призначення й розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах новоприйнятим працівникам має певні особливості. Про які саме особливості йдеться та в яких випадках вони враховуються, читайте далі

 

 

ЗАКОНОДАВСТВО

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі — Закон № 1105)

Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 (далі — Порядок № 1266)

 

Порядок надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах визначено Законом № 1105, а розрахунок цих видів матеріального забезпечення здійснюється відповідно до Порядку № 1266.

 

Якщо новоприйнятий працівник подав на оплату листок непрацездатності, передусім потрібно з’ясувати, чи перебував він у трудових відносинах, перед тим як влаштуватися до вас на роботу, та чи набуто ним за рік перед настанням страхового випадку, що засвідчений поданим для оплати листком непрацездатності, хоча б 6 місяців страхового стажу.

 

З’ясувати це необхідно тому, що:

• згідно з частиною 1 статті 24 Закону № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується працівникам залежно від їх страхового стажу;

• згідно з пунктом 1 частини 4 статті 19 Закону № 1105 працівникам, страховий стаж яких за рік перед настанням страхового випадку складає менше 6 місяців, допомога по тимчасовій непрацездатності, у тому числі по догляду за хворою дитино чи членом сім’ї обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку;

• згідно з пунктом 2 частини 4 статті 19 Закону № 1105 працівницям, страховий стаж яких за рік перед настанням страхового випадку складає менше 6 місяців, допомога по вагітності та пологах обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

 

Значення має не тільки те, скільки страхового стажу набуто найманим працівником перед настанням страхового випадку, але й те, коли саме ним такий страховий стаж було набуто.

 

Перед вирішенням питання щодо призначення, обчислення та надання матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (оплата листка непрацездатності, виданого у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю чи на період вагітності та пологів), слід визначити, до якої з двох категорій належить працівник:

• перша категорія — працівники, що за рік перед настанням страхового випадку мають не менше 6 місяців страхового стажу;

• друга категорія — працівники, які не мають 6 місяців страхового стажу.

 

Відповідно, до першої категорії працівників обмеження, визначені частиною 4 статті 19 Закону № 1105, не застосовуються, а другій категорії працівників оплата листка непрацездатності обмежена розміром однієї або двох мінімальних заробітних плат.

 

Визначивши розмір страхового стажу працівника та з’ясувавши, в якому розмірі йому має надаватися допомога по тимчасовій непрацездатності та чи потрібно її обмежувати розміром мінімальної заробітної плати, а у випадку з оплатою листка непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами, розміром двох мінімальних заробітних плат, слід переходити до визначення розміру матеріального забезпечення.

 

За страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності допомога по тимчасовій непрацездатності надається з 6-го дня за рахунок Фонду соціального страхування України (далі — Фонд) залежно від страхового стажу, а допомога по вагітності та пологах — з 1-го дня за рахунок Фонду в розмірі 100 % і не залежить від розміру страхового стажу (ст. 22, 24, 25, 26 Закону № 1105).

 

Враховуючи зазначене, доцільно розглядати спосіб нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах окремо одну від одної.

 

ДОПОМОГА ПО ТИМЧАСОВІЙ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ

У випадку, коли працівник працює на підприємстві менше ніж півроку, проте має за рік перед настанням страхового випадку не менше 6 місяців страхового стажу і це засвідчено відповідними відомостями з єдиного державного реєстру, обчислення розміру допомоги проводиться в порядку та на умовах, визначених Порядком № 1266. Якщо ж зазначеного страхового стажу працівник не має або ж належним чином його не засвідчено, застосовуються обмеження розміру допомоги розміром мінімальної заробітної плати (ч. 4 ст. 19 Закону № 1105).

 

Відповідно, якщо найманий працівник не має 6 місяців страхового стажу протягом 12 місяців, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок, визначення розміру матеріального забезпечення відбувається поетапно, а саме:

• визначається розмір середньоденного заробітку з фактичної заробітної плати;

• визначається розмір максимально допустимого середньоденного заробітку;

• порівнюються розміри отриманих середньоденних заробітків;

• середньоденний заробіток, який за результатами порівняння є меншим, враховується при визначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності.

 

Розглянемо цей механізм на прикладах.

ПРИКЛАД 1

Працівник влаштувався на своє перше місце роботи 2 липня 2018 року. 17 жовтня 2018 року він отримав невиробничу травму. Період тимчасової непрацездатності працівника тривав з 17 жовтня по 2 листопада 2018 року. Щомісячна заробітна плата цього працівника становить 4 500 грн. Страховий стаж є меншим за 3 роки, тобто допомога по тимчасовій непрацездатності надається в розмірі 50 %.

 

І. Визначаємо середньоденний заробіток з фактичного заробітку, отриманого працівником за відпрацьовані повні місяці з 1-го до 1-го числа, шляхом його ділення на кількість календарних днів таких місяців з урахуванням відповідного відсотка страхового стажу.

(4 500 грн + 4 500 грн — зарплата за серпень та вересень 2018 р.) : (31 + 30 — календарні дні серпня та вересня 2018 р.) × 50 % (стаж до 3-х років ) = 73,77 грн.

ІІ. Визначаємо середньоденний заробіток з урахуванням обмеження, визначеного пунктом 1 частини 4 статті 19 Закону № 1105, тобто з мінімальної заробітної плати, яка на момент настання страхового випадку становить 3 723,00 грн:

3 723,00 грн : 30,44 = 122,31 грн.

ІІІ. Порівнюємо отримані результати та визначаємо, який з них є меншим:

73,77 < 122,31

Оскільки розмір середньоденного заробітку, визначеного з фактичного заробітку, є меншим за розмір середньоденного заробітку, отриманого з мінімальної заробітної плати, обмеження не застосовується.

IV. Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності складатиме:

73,77 грн × 17 (дні непрацездатності з 17 жовтня по 2 листопада 2018 р.) = 1 254,09 грн.

 

...придбати повний випуск →