НАДАННЯ ВІДПУСТОК: уникаємо типових помилок

Випуск №6 (червень, 2018)

 

 

Лідія БАСМАТ,

експерт з кадрових питань

 

Почалася пора відпусток. Тож варто зробити ревізію і перевірити, чи не допущено помилок при наданні працівникам відпусток. Якщо так, то в поточному році ще є час для їх усунення

 

ЗАКОНОДАВСТВО

Конвенція «Про оплачувані відпустки» від 24 червня 1970 року № 132 (далі — Конвенція № 132)

Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП)

Закон України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі — Закон № 504)

 

Помилка 1

Відсутній графік відпусток

Аргументом, який висувають працівники кадрової служби і керівники підприємств, є той факт, що важко запланувати час відпустки наперед, тобто у процесі роботи стане зрозуміло, коли йти у відпустку. Тобто відпустки надають по надходженню заяв. Розберемося наскільки такий аргумент є виправданим. У частині 10 статті 10 Закону № 504 зазначено, що черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом (далі — роботодавець) за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.

 

Отже, наявність графіків відпусток визначена законодавством. Затвердженої форми графіка відпустки немає, тому керівник підприємства має право затвердити локальну форму такого графіка. Крім того, при перевірці підприємств, установ та організацій (далі — підприємства) інспектори Держпраці розглядають відсутність графіків відпусток як порушення вимог трудового законодавства. У такому випадку складають припис, де визначено дату, до якої потрібно усунути порушення і відзвітувати про це в Держпраці.

 

Помилка 2

У графіки відпусток вносять лише основні щорічні відпустки

Якщо на підприємстві крім основних щорічних відпусток не передбачено інших видів щорічних відпусток, то внесення лише щорічних основних відпусток до графіка відпусток буде виправданим. Статтею 4 Закону № 504 визначено, що до щорічних відпусток належить не тільки основна щорічна відпустка, а й додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці, додаткова відпустка за особливий характер праці та інші додаткові відпустки, передбачені законодавством. Отже, у графіках відпусток слід зазначати всі види щорічних відпусток.

 

Помилка 3

Працівників не повідомляють про початок відпустки

На більшості підприємств графіки відпусток існують, проте попередження про заплановану дату початку відпустки працівники не отримують. На практиці найчастіше сам працівник пам’ятає, який період відпустки він зазначив у графіку, або ж керівник структурного підрозділу чи керівник відділу кадрів нагадує працівникові, що йому слід написати заяву про надання відпустки. Буває, що копії графіків відпусток вивішують на дошках оголошень, щоб працівники не забували писати заяви про надання відпусток. На деяких підприємствах у графіку відпусток зазначають дату початку відпустки і не вбачають потреби повідомляти ще раз працівника, адже він сам обрав дату.

 

Проте частиною 11 статті 10 Закону № 504 передбачено, що конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і роботодавцем, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за 2 тижні до встановленого графіком терміну. Отже, повідомляти потрібно. Як це відбуватиметься (чи у спеціальному журналі, чи окремими повідомленнями) визначає керівник підприємства (зразок 1). Працівник при ознайомленні повинен поставити підпис. Це і буде підтвердженням того, що він ознайомився з датою початку відпустки. Більшість кадровиків вважають, що ознайомлення працівника з наказом про надання йому відпустки за 2 тижні до початку відпустки і є повідомленням про початок відпустки. Проте таке твердження необґрунтоване.

 

По-перше, наказ або розпорядження належать до розпорядчих документів, а повідомлення — до інформаційних. А по-друге, якщо працівника не повідомити про дату початку відпустки, то він має право відповідно до частини 3 статті 38 КЗпП розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не дотримується вимог законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору. Такі прецеденти траплялися. Зазвичай працівник знайшовши іншу роботу, подавав заяву про звільнення за власним бажанням у зв’язку з порушенням керівником підприємства законодавства про працю. Відповідно до статті 44 КЗпП внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39 КЗпП) працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

 

Ось чим може обернутись для підприємства нехтування вимоги статті 10 Закону № 504. Крім того, при перевірках Держпраці на цьому питанні теж буде зосереджена увага інспекторів.

 

Помилка 4

Не дотримуються строки повідомлення

На більшості підприємств вважають, що повідомляти потрібно за 2 тижні до дати початку відпустки. Наприклад, у графіку відпусток працівник указав червень. Якщо узгоджена дата початку відпустки припадає на 25.06.2018 р., потрібно повідомити працівника не за 2 тижні до 25 числа, а до встановленого графіком терміну (ч. 11 ст. 10 Закону № 504). А у графіку зазначений термін — червень. Отже, незалежно від того, яка дата початку відпустки узгоджена в червні, слід повідомляти не пізніше ніж за 2 тижні до початку червня.

 

Помилка 5

Накопичення невикористаних днів відпустки працівників

Часто ця помилка виникає через допущені вищевказані помилки. Через відсутність графіка відпусток не проводиться контроль, хто з працівників був у відпустці, а хто не був. Крім того, не проводиться аналіз про використані відпустки за минулі роки. Але відповідно до частини 12 статті 10 Закону № 504 роботодавець зобов’язаний вести облік відпусток, що надаються працівникам. Накопичення невикористаних днів відпустки суперечить частині 5 статті 11 Закону № 504, де зазначено, що забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом 2 років поспіль, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до 18 років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.

 

Помилка 6

Надання відпустки за останній період, оминувши попередні

У працівника залишаються невикористані відпустки, наприклад: з 07.09.2015 по 06.09.2016 р. — 10 календарних днів; з 07.09.2016 по 06.09.2017 р. — 14 календарних днів.

 

Працівник у 2018 році просить надати чергову відпустку і йому надають її за робочий рік з 07.09.2017 по 06.09.2018. Чи правомірні такі дії? Стаття 12 Конвенції № 132 передбачає, що угоди про відмову від права на мінімальну щорічну оплачувану відпустку, або про невикористання такої відпустки із заміною її компенсацією чи іншим чином, відповідно до національних умов, визнаються недійсними або забороняються.

 

...придбати повний випуск →