Нормування праці: що треба знати кадровикам?

Випуск №1 (січень, 2019)

 

Нормування праці: що треба знати кадровикам?Oлeкcaндp НOCІКOВ,

пpoвідний нaукoвий cпівpoбітник НДІ пpaці і зaйнятocті
нaceлeння Мінcoцпoлітики Укpaїни і НAН Укpaїни, кaнд. coц. н.

 

Термін «нормування праці» викликає безліч асоціацій, причому не завжди позитивних. Однак для сучасного керівника компанії важливими є точний облік і контроль витрат виробництва, у тому числі на трудові ресурси, а також підвищення продуктивності праці всіх категорій працюючих, насамперед, за рахунок максимально раціонального використання робочого часу. Цієї мети досягають за допомогою методів нормування праці

 

Законодавче та нормативне забезпечення нормування праці

Передусім, слід зазначити, що законодавство України безпосередньо визначає коло питань щодо нормування праці, а саме: терміни й визначення, об’єкти та суб’єкти, особливості застосування норм праці тощо. Нормуванню праці присвячена глава VI (статті 85–92) Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП). Розглянемо деякі із цих статей. Так, згідно з положеннями статті 85 КЗпП, норми праці — норми виробітку, часу, обслуговування, чисельності — встановлюються для працівників відповідно до досягнутого рівня техніки, технології, організації виробництва і праці.

 

ТЕРМІНИ

Норми виробітку — встановлений обсяг роботи (кількість одиниць продукції, вимірювана в будь-яких інших одиницях кількість продукції), який працівник (група працівників відповідної кваліфікації) повинен виконати (виготовити) за одиницю робочого часу за певних організаційно-технічних умов.

 

Норма часу — виражені у відповідних одиницях часу витрати робочого часу, встановлені для виготовлення одиниці продукції (виконання обсягу роботи, вимірюваного іншою, що застосовується для цього одиницею) працівником або групою працівників відповідної кваліфікації за певних організаційно-технічних умов.

 

Норми обслуговування — кількість або розмір виробничих об'єктів (одиниць обладнання, робочих місць, інших об'єктів), які працівник (група працівників певної кваліфікації) повинен обслужити протягом одиниці робочого часу за певних організаційно-технічних умов.

 

Норми чисельності — встановлена чисельність працівників певного професійно-кваліфікаційного складу, необхідна для виконання виробничих або управлінських функцій або обсягів робіт.

 

КЗпП установлює, що запровадження, заміна і перегляд норм праці провадиться власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) (ст. 86) в міру проведення атестації і раціоналізації робочих місць, впровадження нової техніки, технології та організаційно-технічних заходів, які забезпечують зростання продуктивності праці (ст. 85). Норми праці встановлюються на невизначений строк і діють до моменту їх перегляду у зв'язку зі зміною умов, на які вони були розраховані (ст. 87). Про запровадження нових і зміну чинних норм праці власник (уповноважений ним орган) повідомляє працівників не пізніш як за один місяць до запровадження (ст. 86). Щодо галузевого аспекту нормування праці, КЗпП передбачає, що заміна і перегляд єдиних і типових (міжгалузевих, галузевих, відомчих) норм здійснюється органами, які їх затвердили (ст. 89).

 

Нормативні документи за сферою їх застосування поділяються на міжгалузеві, галузеві та місцеві.

Міжгалузеві

Затверджуються Міністерством соціальної політики. Є обов'язковими для підприємств усіх форм власності та всіх галузей народного господарства

Галузеві

Розробляються за відсутності міжгалузевих документів з нормування праці та затверджуються профільними міністерствами (відомствами). Зазначені органи визначають також терміни дії затверджених ними нормативних документів для нормування праці

Місцеві

Розробляються на підприємствах (в установах, організаціях) у тих випадках, коли відсутні міжгалузеві й галузеві нормативні документи, а також при створенні більш прогресивних організаційно-технічних умов або їхній невідповідності порівняно з врахованими при розробці діючих галузевих нормативних документів

 

Завершуючи розгляд законодавчого та нормативного забезпечення нормування праці в Україні, зауважимо, що статтею 91 КЗпП встановлено пільгу для працівників, які є авторами винаходів, корисних моделей, промислових зразків чи раціоналізаторських пропозицій, що зумовили заміну норм праці і відрядних розцінок. Такі працівники мають право на збереження попередніх розцінок протягом 6 місяців від початку впровадження зазначених об'єктів інтелектуальної власності.

 

...придбати повний випуск →