ОСКАРЖЕННЯ ШТРАФІВ ДЕРЖПРАЦІ: ВЧИМОСЯ НА ЧУЖИХ ПОМИЛКАХ

Випуск №10 (жовтень, 2017)

«Краще тримати рот на замку і здатися дурнем,

ніж заговорити і розвіяти всі сумніви»

Марк Твен

 

Наталія СЕРГІЙЧУК,

юрист

 

Про перевірки Державної служби України з питань праці та накладення штрафів за порушення трудового законодавства не цікавився хіба що лінивий. Особливо цього року, коли мінімальна заробітна плата значно зросла, відповідно, зросли й розміри штрафів. Та чи впевнені Ви у своїй «бездоганній» обізнаності з цього питання? Що відомо Вам про практику розгляду судами скарг на рішення Держпраці? Саме це ми і спробуємо з’ясувати

 

ЗАКОНОДАВСТВО

Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП)

Постанова Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» від 17 липня 2013 року № 509 (далі — Порядок № 509)

 

ПОРЯДОК НАКЛАДЕННЯ ШТРАФІВ

Проаналізувавши Порядок № 509 можна виокремити наступні особливості процедури накладення штрафу.

1. Штраф накладає Голова Держпраці, його заступники, начальники управлінь і відділів Держпраці та їх заступники (з питань, що належать до їх компетенції), начальники територіальних органів Держпраці та їх заступники.

2. Штрафи можуть бути накладені на підставі:

• рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

• акта про виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання (далі — СГ) або роботодавця ознак порушення законодавства про працю, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади;

• акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю (діє з 26.04.2017).

3. Справу про накладення штрафу розглядають за участю представника СГ або роботодавця, щодо якого її порушено.

4. Штраф сплачують протягом одного місяця зо дня прийняття постанови про його накладення.

5. Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена в судовому порядку.

Частиною 2 статті 265 КЗпП визначено перелік порушень законодавства про працю, за які на юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафів. Відтворимо їх нижче у таблиці.

 

ТАБЛИЦЯ

№ з/п

Порушення

Розмір штрафу

1

Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків

30 розмірів мінімальної заробітної плати (далі — МЗП), встановленої на момент виявлення порушення за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення

2

Порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі

3 розміри МЗП, встановленої на момент виявлення порушення

3

Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці

10 розмірів МЗП, встановленої на момент виявлення порушення за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення

4

Недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

10 розмірів МЗП, встановленої на момент виявлення порушення за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення

5

Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні

3 розміри МЗП, встановленої на момент виявлення порушення

6

Недопущення до проведення перевірки з питань, зазначених у № 1 цієї таблиці, створення перешкод у її проведенні

100 розмірів МЗП, встановленої на момент виявлення порушення

7

Порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених у № 1–6 цієї таблиці

1 розмір МЗП

 

АКТУАЛЬНА СУДОВА ПРАКТИКА

Пропонуємо до вашої уваги останні тенденції судової практики (далі — СП) щодо оскарження штрафів Держпраці. Обґрунтовані висновки в судових рішеннях допоможуть уникнути небажаних фінансових наслідків у майбутньому.

 

ВИСНОВОК 1

ПОРУШЕННЯ МАЄ БУТИ ДОВЕДЕНО НАЛЕЖНИМИ ДОКАЗАМИ

(порушення № 1 таблиці)

Згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України (далі — ВАСУ) від 27 червня 2017 року по справі № 823/1545/16 інспектор Держпраці не встановив порушення ФОП ОСОБА_4 трудового законодавства безпосередньо за результатами перевірки, а зафіксував порушення в акті перевірки виключно на підставі даних акту перевірки податкового органу та письмових пояснень ФОП ОСОБИ_4. Інших документів, зокрема пояснень ОСОБИ_6 щодо обставин працевлаштування якої інспектор Держпраці дійшов висновку про допущення порушення, не отримано і не перевірено. Отже, інспектором Держпраці не доведено належними доказами порушення вимог трудового законодавства, тобто наявності підстав для прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу немає.

 

З 26 квітня 2017 року акт документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю, є підставою для накладення штрафу. Тому, якщо порушення було вчинене після 26 квітня цього року, штраф уже не може бути скасовано з цієї підстави.

 

ВИСНОВОК 2

ШТРАФ МОЖЕ БУТИ СКАСОВАНО, ЯКЩО ДЕРЖПРАЦІ НЕ ВЖИТО ЗАХОДІВ ДЛЯ З’ЯСУВАННЯ ВСІХ ОБСТАВИН

(порушення № 1 таблиці)

Відповідно до ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2017 року по справі № 876/4720/17 висновки про допущення ФОП ОСОБА_2 порушень законодавства про працю обґрунтовані посиланням на довідку, складену працівниками управління праці міської ради, згідно з якою нею допущено до роботи без укладення трудових договорів працівників. Разом з тим, під час проведення перевірки ФОП ОСОБА_2, інспектором Держпраці не було встановлено нових фактів допуску до роботи без укладення трудових договорів та не вжито заходів для з’ясування обставин, зафіксованих у довідці про перевірку. Натомість у матеріалах справи наявні цивільно-правові договори, з яких видно, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 залучались до робіт, пов’язаних з обслуговуванням корпоративів, що свідчить про необґрунтованість висновків зафіксованих в акті перевірки. Штраф скасовано.

 

ВИСНОВОК 3

ВІДСУТНІСТЬ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОЇ УГОДИ НЕ ОЗНАЧАЄ ВІДСУТНОСТІ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

(порушення № 1 таблиці)

ВАСУ в ухвалі від 23 лютого 2017 року по справі № 818/706/16 зазначив, що на момент загибелі ОСОБИ_4 цивільно-правових відносин між ним та СГ не існувало. Керівником СГ було фактично допущено до роботи ОСОБУ_4, де з нею стався нещасний випадок. Оскільки на момент загибелі між СГ та загиблим були відсутні відносини цивільно-правового характеру, а ОСОБУ_4 було допущено до роботи на будівництві, висновки про наявність трудових відносин обґрунтовані. Штраф не скасовано.

 

...далі читайте на сторінці 45, випуск №10 (жовтень, 2017)