Поновлення на роботі: порядок виконання рішення

Випуск №11 (листопад, 2018)

 

Поновлення на роботі: порядок виконання рішенняМарина КОСТЕНКО,

адвокат АО «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери»

 

У трудових відносинах часто виникають спори між роботодавцем та працівником, які сторони не можуть врегулювати самостійно, а тому звертаються до суду. Значне місце серед таких спорів займають справи щодо незаконного звільнення та поновлення працівника на роботі (посаді). Цей спосіб захисту — поновлення на роботі, — передбачено статтею 235 Кодексу законів про працю України, відповідно до якої у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, в тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

 

Отже, виникають питання щодо механізму виконання такого рішення роботодавцем: які рішення (якого органу) підлягають виконанню, як їх виконувати, з якого моменту рішення вважаються виконаними тощо

 

ЗАКОНОДАВСТВО

Кодекс законів про працю України

(далі — КЗпП)

Цивільний процесуальний кодекс України

(далі — ЦПКУ)

Кодекс адміністративного судочинства України

(далі — КАСУ)

Закон України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі — Закон № 504)

Закон України «Про виконавче провадження»

від 2 червня 2016 року № 1404-VIII

(далі — Закон № 1404)

Постанова Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9 (далі — Постанова № 9)

 

ПРОЦЕДУРА ВИКОНАННЯ РІШЕННЯ ПРО ПОНОВЛЕННЯ НА РОБОТІ

Для відповіді на питання, які рішення підлягають виконанню, потрібно визначити, по-перше, уповноважений приймати такі рішення орган, а по-друге, порядок прийняття, оскарження, виконання таких рішень. Статтею 221 КЗпП визначено 2 органи, які уповноважені розглядати спори про поновлення на роботі незалежно від форми трудового договору:

1) комісії по трудових спорах;

2) районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди.

 

Комісія по трудових спорах

Комісія вирішує спір шляхом прийняття рішення, копії якого у 3-денний строк вручають працівникові, власникові або уповноваженому ним органу (ст. 227 КЗпП). Це рішення може бути оскаржене працівником, власником або уповноваженим ним органом до суду в 10-денний строк із дня вручення виписки з протоколу засідання комісії чи його копії.

 

За загальним правилом рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у 3-денний строк по закінченні 10 днів, передбачених на їх оскарження (ст. 228 КЗпП). Однак у спорах про поновлення на посаді передбачено виключення — таке рішення підлягає негайному виконанню.

 

Статтею 230 КЗпП визначено, що у разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк (ст. 229 КЗпП) працівникові комісією по трудових спорах видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.

 

Посвідчення не видається, якщо працівник чи власник або уповноважений ним орган звернувся в установлений статтею 228 КЗпП строк із заявою про вирішення трудового спору до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

 

На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше 3-місячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, виконується рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.

 

Суди

За загальним правилом спір про поновлення на роботі підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Однак якщо спір стосується звільнення з публічної служби, звільнення посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування — в порядку адміністративного судочинства.

Цивільне судочинство

Статтею 430 ЦПКУ передбачено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Це означає, що рішення суду, в частині допущеного до негайного виконання, підлягає виконанню з моменту ухвалення такого рішення, а подання апеляційної скарги не перешкоджає його виконанню. Примусове виконання рішення суду здійснюється у загальному порядку — на підставі виданого судом виконавчого листа (ст. 431 ЦПКУ)

Адміністративне судочинство

Статтею 371 КАСУ визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби — у межах суми стягнення за один місяць, поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Так, частиною 2 статті 372 КАСУ закріплено, що судове рішення, яке набуло законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання

 

Щодо всіх зазначених процедур вирішення спору про поновлення на роботі діє єдине правило, передбачене статтею 235 КЗпП, — рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника підлягає негайному виконанню. Це означає, що у роботодавця з’являється обов’язок виконати рішення суду, яке допущене до негайного виконання, негайно після його ухвалення незалежно від набуття рішенням законної сили (подання апеляційної скарги), а тим більше не чекаючи відкриття виконачого провадження.

 

Тобто роботодавець зобов’язаний виконати допущене до негайного виконання рішення відразу після його ухвалення, а у разі невиконання цього рішення роботодавцем самостійно та добровільно, працівник має право отримати в комісії по трудових спорах або в суді виконавчий документ, з яким звернутися до виконавчої служби (державної виконавчої служби або приватного виконавця) для примусового виконання ухваленого рішення про поновлення на роботі.

 

Виконання рішення у примусовому порядку

Статтями 63, 65 Закону № 1404 визначено, що такі рішення виконуються невідкладно. Виконавець перевіряє їх виконання не пізніш як на 3-й робочий день після відкриття виконавчого провадження.

 

У разі невиконання без поважних причин роботодавцем такого рішення, виконавець виносить постанову про накладення на роботодавця штрафу, в якій також зазначена вимога виконати рішення протягом 3-х робочих днів, та попередження про кримінальну відповідальність. Після цього виконавець повторно перевіряє виконання рішення. У разі його повторного невиконання без поважних причин, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення кримінального правопорушення та вживає заходів для примусового виконання рішення.

 

...придбати повний випуск →