ПРАЦІВНИК ЗА «ВІДПОВІДНОЮ СПЕЦІАЛЬНІСТЮ»: ЯК РОЗУМІТИ?

Випуск №9 (вересень, 2017)

 

 

Юридична служба журналу

Кожен кадровик звик до того, що під час прийняття на роботу працівника серед значної кількості документації має бути копія диплому про здобуту освіту. Якщо підприємству потрібен, наприклад, фармацевт, то і в дипломі відповідного працівника має значитися спеціальність «Фармація». Однак більшість кваліфікаційних характеристик у розділі «Кваліфікаційні вимоги» містить узагальнену фразу — «відповідний напрям підготовки» (відповідна спеціальність»), у зв’язку з чим виникає безліч запитань

 

ЗАКОНОДАВСТВО

Закон України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 року № 1556-VII (далі — Закон № 1556)

Перелік галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 266 (далі — Постанова № 266)

Національний класифікатор України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 липня 2010 року № 327 (далі — КП)

Випуск 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників» затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року № 336 (далі — Випуск 1 ДКХП)

 

Про освіту

Із набуттям чинності Закону № 1556, серед іншого, було змінено систему градації вищої освіти, а саме: рівні, ступені та кваліфікації.

Так, у цьому навчальному році було здійснено останній набір абітурієнтів на освітньо-кваліфікаційні рівні молодшого спеціаліста та спеціаліста. Віднедавна молодший спеціаліст прирівнюється до молодшого бакалавра, а спеціаліст — до магістра.

 

При прийнятті на роботу осіб з дипломами, які отримано до набуття чинності Закону № 1556, їхні освітньо-кваліфікаційні рівні мають бути прирівняні до кваліфікаційних вимог відповідних посадових інструкцій, у яких роботодавець вказує лише на обов’язкову наявність молодшого бакалавра та магістра.

 

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Усі молодші спеціалісти до набуття Закону № 1556 належать до системи вищої освіти та відповідають освітньо-кваліфікаційному рівню «молодший бакалавр». Але це стосується виключно професійних назв робіт, які містяться у третьому та четвертому розділах КП: «Фахівці», «Технічні службовці». Із набуттям чинності Закону № 1556 та його прикінцевих і перехідних положень молодший спеціаліст відповідає професійно-технічній освіті, про що йдеться у статті 41 Закону України «Про освіту» від 23 травня 1991 року № 1060-XII та статті 13 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1992 року № 103/98-ВР.

 

ПРИКЛАД 1

Роботодавцеві потрібен «Бухгалтер (з дипломом спеціаліста) І-ої категорії» (код КП 2411.2). Відповідно до кваліфікаційної характеристики Випуску 1 ДКХП можна прийняти на роботу або магістра без стажу роботи, або спеціаліста зі стажем роботи за професією бухгалтера (з дипломом спеціаліста) ІІ-ої категорії не менше 2 років. На вільну вакансію подано декілька резюме осіб з дипломами спеціалістів (випуски з вишів: 2011, 2013 і 2016 рр.), які не мають відповідного стажу роботи. Отже, що має робити роботодавець у такому випадку?

 

Особи, які отримали дипломи спеціалістів до набуття чинності Закону № 1556 повинні мати стаж роботи за професією бухгалтера (з дипломом спеціаліста) ІІ-ої категорії не менше 2 років для зайняття вільної вакансії. Інакше вони не зможуть претендувати на посаду бухгалтера (з дипломом спеціаліста) І-ої категорії. Тоді як особа з дипломом спеціаліста випуску 2016 року відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону № 1556 має всі законні підстави обійняти цю посаду, оскільки її освітньо-кваліфікаційний рівень дорівнює магістру.

 

Більшість кваліфікаційних характеристик затверджена ще до набуття чинності Закону № 1556 і, скоріш за все, найближчим часом їх має бути переглянуто. Роботодавець може внести певні зміни до посадових інструкцій, чітко прописавши кваліфікаційні вимоги щодо необхідної наявності того чи іншого кваліфікаційного рівня та стажу роботи.

 

Стосовно напрямів підготовки та спеціальностей, відповідно до Закону № 1556 зараз застосовуються поняття «спеціальність» до трьох освітньо-кваліфікаційних рівнів: молодший бакалавр, бакалавр, магістр. Також, згідно з Постановою № 266, яка регламентує підготовку фахівців з вищою освітою, напрями підготовки не передбачено.

Отже, поняття «відповідний напрям підготовки» в усіх кваліфікаційних характеристиках розуміється як «відповідна спеціальність».

 

...далі читайте на сторінці 16, випуск №9 (вересень, 2017)