Практика нормування праці: новітні підходи

Випуск №3 (березень, 2019)

 

Практика нормування праці: новітні підходиOлeкcaндp НOCІКOВ,

пpoвідний нaукoвий cпівpoбітник НДІ пpaці і зaйнятocті

нaceлeння Мінcoцпoлітики Укpaїни і НAН Укpaїни, кaнд. coц. н.

 

Розглядаючи практичні аспекти нормування праці на підприємствах (установах, організаціях), зупинимося на таких підрозділах як-от: відділ інформаційно-комунікаційної підтримки, відділ дизайнерського забезпечення та відділ кадрів (на прикладі закладу вищої освіти)

 

Нормативні підходи в організації праці ІT-спеціалістів

Традиційні підходи щодо нормування праці у цих випадках не спрацьовують. До того ж деякі недисципліновані, але досить спритні IT-працівники знаходять підробіток в іншій компанії (інколи у кількох) за рахунок робочого часу за основним місцем роботи. Щоб забезпечити управлінський контроль за такими працівниками, можна скористатися системою автоматизації процесів нормування праці (далі — Система нормування), елементи якої вже запроваджуються в деяких компаніях із високим ступенем комп’ютеризації та комутації робочих місць.

 

Виходячи із завдань, які вирішуватимуть за допомогою Системи нормування, її об’єктами можуть бути будь-які працівники компанії, діяльність яких можна фіксувати в мережі ПК, зокрема й IT-працівники. Так, структура відділу інформаційно-комунікаційної підтримки великої (понад 1 000 працівників) компанії з організації збуту (дистрибуції) товарів може бути такою:

№ з/п

Найменування посади

Чисельність (осіб)

Код КП

1

Директор технічний

1

1229.7

2

Головний програміст

1

1236

3

Аналітик з комп’ютерних комунікацій

1

2131.2

4

Програміст (база даних)

1

2132.2

5

Програміст системний

2

2132.2

6

Програміст прикладний

4

2132.2

7

Адміністратор системи

1

2131.2

8

Адміністратор бази даних

1

2131.2

 

Як свідчить практика, принаймні по одному прикладному програмісту працює в кожній філії великої компанії.

 

Крім того, у КП містяться й інші професійні назви робіт працівників сфери застосування IT-технологій, які також можуть бути об’єктом Системи нормування, наприклад:

• Адміністратор доступу (2131.2);

• Адміністратор задач (2131.2);

• Аналітик з комп’ютерних комунікацій (2131.2);

• Аналітик комп’ютерних систем (2131.2);

• Інженер-програміст (2132.2);

• Науковий співробітник (програмування) (2132.1);

• Конструктор комп’ютерних систем (2131.2) тощо.

 

На початку реалізації проекту за наказом керівника в компанії систематизують роботи, які виконують IT-працівники, і на основі методу фотографії робочого дня розробляють типізовані нормативні картки.

У картках зазначені роботи розкладають на елементи (операції) і вказують нормативний (середній) час їх виконання. Нормативна картка може мати такий вигляд:

Найменування роботи

Одиниця виміру

Карта 4

Аркуш 1

Аркушів 1

Норма часу,

люд.-год.

№ норми

Отримання завдання на проведення налагоджувальних робіт

Одне завдання

0,12

1

Усунення дрібних збоїв програмного забезпечення на робочому місці працівника

Одна операція

0,50

2

Усунення складних збоїв програмного забезпечення на робочому місці працівника

Одна операція

2,0

3

Приймання для ремонту системного блока

у приймальному пункті відділу інформаційно-комунікаційної підтримки

Одна операція

0,65

4

 

Комп’ютери, на яких працює кожен IT-працівник, обов’язково підключають до Системи нормування. Працівники систематично фіксують виконану роботу, обираючи зі списку робіт ті, що зазначені в нормативних картках. Так, роботи, які виконують ці працівники, враховуються у Системі нормування автоматично (здійснюється інтеграція). Це істотно спрощує реєстрацію (облік) робіт і запобігає отриманню недостовірної інформації.

 

Роботи, подані для реєстрації в Системі нормування й зафіксовані в паперовому вигляді (наприклад ті, які працівник виконував у відрядженні), мають бути обов’язково підтверджені керівником підрозділу.

 

Роботи ідентифікуються у прив’язці до П.І.Б. працівника (найменування функціональної групи, підрозділу, філії) і до конкретної дати виконаної роботи. За допомогою Системи нормування можна в будь-який час отримати інформацію про те, чим займався працівник, яке робоче навантаження він (або весь підрозділ) мав (з урахуванням можливої відсутності на робочому місці) — у відсотках за звітний період від сумарного робочого часу працівника (відділу).

 

...придбати повний випуск →