РОБОТА У ВИХІДНИЙ ДЕНЬ: залучення, компенсації, оформлення

Випуск №5 (травень, 2018)

 

 

Ольга СТАХІВ,

канд. екон. наук, менеджер з персоналу ТОВ «ІНТЕРФОМ»

 

 

Законодавством не дозволено примушувати когось працювати в неробочі дні. Однак у роботодавця може виникнути потреба залучити до роботи певних працівників. Для того, щоб працівник виконував покладені на нього робочі обов’язки у свій вихідний, мають бути вагомі підстави

 

ЗАКОНОДАВСТВО

Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП)

Закон України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР (далі — Закон № 108)

Наказ Держкомстату України «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 5 грудня 2008 року № 489 (далі — Наказ № 489)

 

Лист № 321/13/133-12 — Лист Міністерства соціальної політики України «Про компенсацію за роботу у вихідний день» від 19 вересня 2012 року № 321/13/133-12

 

ВСТАНОВЛЕННЯ ВИХІДНИХ ДНІВ

У статті 67 КЗпП зазначено, що при п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються 2 вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні — 1 вихідний день. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації (далі — підприємства), погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, і, як правило, має надаватися поспіль із загальним вихідним днем. Зазвичай, другим вихідним днем встановлюється субота, в окремих випадках — понеділок.

 

У разі, коли святковий або неробочий день, про які йдеться у статті 73 КЗпП, збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. З метою створення сприятливих умов для використання святкових та неробочих днів, а також раціонального використання робочого часу Кабінет Міністрів України не пізніше ніж за 3 місяці до таких днів може рекомендувати керівникам підприємств перенести вихідні та робочі дні у порядку і на умовах, установлених законодавством, для працівників, яким установлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. Роботодавець у разі застосування рекомендації Кабінету Міністрів України не пізніше ніж за 2 місяці видає наказ (розпорядження) про перенесення вихідних та робочих днів на підприємстві, погоджений з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

 

На підприємствах, де робота не може бути перервана в загальний вихідний день у зв’язку з необхідністю обслуговування населення (магазини, підприємства побутового обслуговування, театри, музеї і інші), вихідні дні встановлюються місцевими радами (ст. 68 КЗпП).

 

Стаття 69 КЗпП регулює встановлення вихідних днів на безперервно діючих підприємствах. У таких випадках вихідні дні надаються в різні дні тижня почергово кожній групі працівників згідно з графіком змінності, що затверджується роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства.

 

ЗАЛУЧЕННЯ ДО РОБОТИ У ВИХІДНИЙ ДЕНЬ

Трудовим законодавством України заборонено залучення працівників до роботи у вихідні дні (ст. 71 КЗпП), але визначено виняткові випадки, коли це допустимо:

для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків

для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна

для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить нормальна робота підприємства в цілому або його окремих підрозділів

для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення

 

Категорії працівників, яких заборонено залучати до роботи у вихідний день у будь-якому випадку

• вагітні жінки і жінки, що мають дітей віком до 3 років СТРЕЛКА стаття 176 КЗпП батьки, які виховують дітей без матері (в тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), опікуни (піклувальники), один з прийомних батьків, один з батьків-вихователів СТРЕЛКА стаття 1861 КЗпП

• працівники молодше 18 років СТРЕЛКА стаття 192 КЗпП

 

КОМПЕНСАЦІЯ ЗА РОБОТУ У ВИХІДНИЙ ДЕНЬ

Робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі (ст. 72 КЗпП).

 

Оплата за роботу у вихідний день обчислюється як зазначено у статті 107 КЗпП:

• відрядникам СТРЕЛКА за подвійними відрядними розцінками;

• працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками СТРЕЛКА у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

• працівникам, які одержують місячний оклад СТРЕЛКА;

• у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася в межах місячної норми робочого часу;

• у розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.

 

ОФОРМЛЕННЯ

Оплата в подвійному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. Така оплата є державними мінімальними гарантіями, тому підприємство самостійно може встановлювати лише вищий рівень оплати, про що потрібно зазначити в колективному договорі (ст. 97 КЗпП та ст. 15 Закону № 108).

 

...читати далі →