Служба охорони праці: професійно-кваліфікаційний склад працівників

Випуск №5 (травень, 2019)

 

Служба охорони праці: професійно-кваліфікаційний склад працівниківКЛИМЕНКО Олександр,

старший науковий співробітник відділу наукового забезпечення питань економіки праці
та розвитку професійно-класифікаційної сфери ДУ НДІ соціально-трудових відносин Мінсоцполітики України

 

На підприємстві з кількістю працівників 50 і більше роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці. Про професійно-кваліфікаційний склад працівників такої служби — далі у статті

 

ЗАКОНОДАВСТВО

Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року  № 2694-XII  (далі — Закон № 2694)

Типове положення про службу охорони праці, затвердженому наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 року № 255  (далі — Типове положення № 255)

 

Згідно зі статтею 13 Закону № 2694 роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці, для чого він забезпечує функціонування системи управління охороною праці, в тому числі створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання.

 

Отже, у наведеній статті йдеться не лише про утворення відповідних служб, але і про призначення відповідних осіб.

Детальніше про відповідні підходи щодо утворення служб охорони праці, зокрема з урахуванням загальної чисельності працівників підприємства, йдеться у статті 15 Закону № 2694, у якій зазначено, що на підприємстві з кількістю працюючих:

• 50 і більше осіб — роботодавець створює службу охорони праці відповідно  до Типового положення № 255

• менше 50 — функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку

• менше 20 — для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку

 

Зауважимо, що під поняттям «служба охорони праці» у Законі № 2694 розуміється не окремий структурний підрозділ певного виду саме під такою назвою, а скоріше узагальнене поняття. Наприклад, згідно зі статтею 15 Закону № 2694 у відповідних випадках функції служби охорони праці може виконувати навіть один працівник поза межами окремого спеціалізованого на охороні праці структурного підрозділу.

 

Крім того, у деяких випадках функції служби охорони праці на конкретному підприємстві можуть бути покладені на відповідний спеціалізований відділ, сектор, управління тощо підприємства.

Зазначене підтверджується відповідними положеннями Господарського кодексу України (далі — ГКУ), у якому зокрема зазначено:

• підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо) (ч. 1 ст. 64 ГКУ);

• підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис (ч. 3 ст. 64 ГКУ).

 

Як зазначено у пункті 1.5 Типового положення № 255, назви посад (професій) у службі охорони праці установлюються відповідно до Національного класифікатора України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» (далі — КП), а кваліфікаційні вимоги — відповідно до розділу 1 «Професії керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців» Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними  для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року № 336 (далі — Випуск 1 ДКХП).

 

Зазвичай структурний підрозділ з охорони праці очолює його керівник. На цей час у КП передбачена лише одна професійна назва роботи такого керівника відповідної спеціалізації: 1232 Начальник відділу охорони праці (яка належить до професійного угруповання 1232 Керівники підрозділів кадрів і соціально-трудових відносин) (приклад 1).

 

ПРИКЛАД 1

НАЧАЛЬНИК ВІДДІЛУ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Кваліфікаційні вимоги. Другий (магістерський) рівень вищої освіти за спеціальністю відповідної галузі знань. Стаж роботи з охорони праці — не менше 2 років.

Завдання та обов’язки (серед іншого). Організовує і координує роботи з охорони праці на підприємстві, здійснює контроль за додержанням у структурних підрозділах законодавчих і нормативних правових актів з охорони праці, проведенням профілактичної роботи із запобігання виробничого травматизму, професійних і виробничо-обумовлених захворювань, заходів зі створення здорових і безпечних умов праці на підприємстві, за наданням робітникам установлених пільг і компенсацій за умовами праці.

Організовує вивчення умов праці на робочих місцях, роботу з проведення паспортизації санітарно-технічного стану цехів, перевірки технічного стану устаткування, запобіжних і захисних пристроїв, здійснює контроль за ефективністю роботи вентиляційних і аспіраційних систем. Інформує працівників від особи роботодавця про стан умов праці на робочому місці, а також про прийняті заходи щодо захисту від небезпечних і шкідливих виробничих факторів, забезпечує підготовку документів на виплату відшкодування збитків, причинених здоров’ю працівників у результаті нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Організовує проведення перевірок, обстеження технічного стану будинків, будівель, устаткування, машин і механізмів на відповідність їх вимогам нормативних актів з охорони праці, стану санітарно-побутових приміщень, засобів колективного й індивідуального захисту працівників, контролює своєчасність їх проведення. Бере участь у складанні розділу «Охорона праці» колективного договору, здійснює контроль за його виконанням, а також виконанням приписів органів державного контролю, інших заходів з поліпшення умов праці тощо.

 

Разом з тим потрібні назви посад керівників можна утворювати і від відповідних узагальнених професійних назв робіт «керівного напряму» у КП згідно з Приміткою 2 Додатка В до КП, якою передбачено, що назви посад можна розширювати термінами та словами, які уточнюють місце роботи, виконувані роботи, сферу діяльності за умови дотримання лаконічності викладення, якщо інше не передбачено у КП чи відповідних нормативно-правових актах, наприклад:

1229.7 Завідувач сектору (угруповання 1229.7 Керівники інших основних підрозділів в інших сферах діяльності)

1229.7 Завідувач сектору охорони праці

1229.3 Начальник служби (угруповання 1229.3 Керівні працівники апарату місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування)

1229.3 Начальник служби охорони праці

 

Крім того, згідно з Приміткою 1 Додатка В до КП можна утворювати похідні назви посад із використанням різних похідних слів (заступник, змінний, старший, помічник тощо) з тими ж кодами КП, наприклад:

1232 Заступник начальника відділу охорони праці.

1232 Заступник начальника відділу охорони праці.

 

Або утворювати «одночасно» похідні й розширені назви посад, наприклад:

1210.1 Директор (начальник, інший керівник) підприємства (угруповання 1210.1 Керівники підприємств, установ та організацій)

1210.1 Заступник директора підприємства з охорони праці

 

...придбати повний випуск →