Відновлювальне лікування за рахунок коштів фонду соціального страхування

Випуск №6 (червень, 2019)

 

ЛАЗОРЕНКО Олександр,

експерт із питань страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності

 

ЗАКОНОДАВСТВО

Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105).

Інструкція «Про порядок заповнення листка непрацездатності», затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 3 листопада 2004 р. № 532/274/136-ос/1406 (далі — Інструкція № 532).

Інструкція «Про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян», затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13 листопада 2001 р. № 455 (далі — Інструкція № 455).

«Порядок відшкодування витрат за надані соціальні послуги з лікування застрахованих осіб та членів їх сімей після перенесених захворювань і травм у реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів за рахунок коштів Фонду соціального страхування України», затверджений постановою правління Фонду від 13 липня 2017 р. № 39 (далі — Порядок № 39).

 

Головними завданнями Фонду соціального страхування України (далі — Фонд) є реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, а також надання медичних і соціальних послуг.

 

Відповідно до частини 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1105 закони та інші нормативно-правові акти застосовують в частині, яка не суперечить цьому Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом.

 

Застрахована особа — фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та / або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (пункт 3 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 р. № 2464).

 

Що таке медична реабілітація

Медична реабілітація (відновлювальне лікування) — вид медичної допомоги, що є системою лікувальних заходів, які спрямовані на відновлення порушених чи втрачених функцій організму, виявлення та активізацію його компенсаторних можливостей, профілактику ускладнень і рецидивів захворювання.

 

Застосування медичної реабілітації в умовах санаторно-курортних закладів допомагає якнайшвидше відновити здоров’я та працездатність людини, зменшити показник первинної інвалідності, підвищити рівень життєдіяльності, а також скоротити терміни тимчасової непрацездатності.

 

Висока ефективність проведення медичної реабілітації може бути досягнута лише за умов обов’язкового дотримання основних принципів: раннього початку, безперервності, послідовності, наступності та повноти надання медичної допомоги хворим, індивідуального підходу та програмування відновлювального лікування.

 

Згідно з законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, за рахунок коштів Фонду здійснюється оплата лікування осіб, застрахованих відповідно до загальнообов’язкового державного соціального страхування, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів.

 

Пунктом 4 частини 1 статті 20 Закону № 1105 визначено, що для забезпечення відновлення здоров’я застраховані особи мають право на лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів після перенесених захворювань і травм за рахунок коштів Фонду.

 

Медична реабілітація призначається пацієнтам після закінчення гострого періоду захворювання в разі, якщо є обмеження життєдіяльності та виконання трудової діяльності й спрямована на відновлення здоров’я працюючої особи та повернення її до суспільно-корисної праці, профілактику ускладнень хвороб і зменшення витрат на допомогу з тимчасової непрацездатності.

 

Організація та забезпечення послугами реабілітаційного лікування

З метою вдосконалення механізму забезпечення права застрахованих осіб на лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів відповідно до вимог Закону № 1105 та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту застрахованих осіб» від 16 березня 2017 р. № 145 постановою правління Фонду затверджено Порядок № 39.

 

Порядок № 39 визначає механізм, граничні розміри та умови відшкодування (оплату) Фондом санаторно-курортним закладам витрат за надані соціальні послуги з лікування осіб, застрахованих за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, членів їхніх сімей (дітей) (далі — застраховані особи) в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів після перенесених захворювань і травм (далі — послуги з реабілітаційного лікування), за вибором застрахованої особи.

 

Перелік санаторно-курортних закладів у розрізі профілів медичної реабілітації для відшкодування витрат за надані застрахованим особам послуги з реабілітаційного лікування (далі — Перелік) затверджується наказом виконавчої дирекції Фонду та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду.

 

До переліку включаються санаторно-курортні заклади, які:

• мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики;

• мають вищу або першу категорії акредитації Міністерства охорони здоров’я України;

• розташовані на територіях курортів, в лікувально-оздоровчій місцевості, де органи державної влади України здійснюють свої повноваження в повному обсязі;

• мають реабілітаційні відділення, оснащені необхідним обладнанням та забезпечені медичним персоналом відповідної фахової підготовки (освіти).

 

Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики послуг із реабілітаційного лікування подається санаторно-курортними закладами до виконавчої дирекції Фонду.

 

Рішення про включення / не включення санаторно-курортного закладу до Переліку приймається виконавчою дирекцією Фонду протягом 10 робочих днів.