Відпустка без збереження заробітної плати: приклади надання

Випуск №7 (липень, 2018)

 

 

Ольга СТАХІВ,

канд. екон. наук, менеджер з персоналу ТОВ «ІНТЕРФОМ»

 

У будь-кого з працівників може виникнути ситуація, коли потрібно «відпроситися з роботи» на один, а той кілька днів. Зазвичай, це обумовлено певними сімейними обставинами. Для таких випадків трудовим законодавством передбачено відпустки без збереження заробітної плати, які можна поділити на два види: ті, що надаються працівникові в обов'язковому порядку, і ті, що надаються за угодою сторін

 

ЗАКОНОДАВСТВО

Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП)

Закон України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі — Закон № 504)

Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі — Закон № 1105)

 

Відпустка без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов’язковому порядку, регламентується статтею 25 Закону № 504. У ній визначено категорії працівників, яким може бути надана така відпустка, або обставини, за яких можливе її оформлення (додаток 1), та обумовлена тривалість. Особливість цієї відпустки полягає у тому, що за бажанням працівника роботодавець зобов’язаний її надати.

 

Відповідно до статті 26 Закону № 504 відпустка без збереження зарплати за угодою сторін, тривалістю до 15 календарних днів на рік, може надаватися працівникові за наявності в нього сімейних обставин або інших причин для її надання. Відпустка за цією підставою оформляється лише за бажанням працівника, але роботодавець може йому відмовити, зважаючи на виробничі обставини і вагомість причин, зазначених у заяві працівника. Отже, рішення про надання або ненадання відпустки без збереження зарплати за статтею 26 Закону № 504 належить виключно до компетенції роботодавця, про що наголошується в листі Міністерства праці і соціальної політики України «Про відпустку без збереження заробітної плати і скорочення працівників» від 18 березня 2009 року № 2961/0/14-09/06.

 

Те, що ініціювати оформлення відпустки без збереження заробітної плати за підставами, викладеними у статтях 25 і 26 Закону № 504, має право виключно працівник, наголошено в листі Мінсоцполітики «Щодо примусового відправлення працівників у відпустки без збереження заробітної плати» від 19 вересня 2013 року № 416/13/116-13 (далі — Лист № 416/13/116-13). Тобто примусове відправлення працівників у таку відпустку є грубим порушенням законодавства про працю, за що роботодавця в установленому порядку може бути притягнуто до відповідальності.

 

Щоб оформити відпустку без збереження заробітної плати відповідно до статті 25 Закону № 504 (зразки 1–4), працівник повинен подати заяву, в якій зазначити підставу і тривалість відпустки, та документи, що підтверджують категорію особи (якщо їх ще немає у відділі кадрів) або обставини для надання неоплачуваної відпустки, викладені в цій статті.

 

Якщо відпустка надається відповідно до статті 26 Закону № 504, працівник повинен подати заяву, в якій вказати причину, з якої він просить неоплачувану відпустку і її тривалість. Щоб оформити таку відпустку, роботодавець не повинен вимагати додаткових підтверджень від працівника, оскільки керівник самостійно оцінює поважність причини і може скорегувати дату початку неоплачуваної відпустки та її тривалість.

 

Важливими гарантіями при наданні відпусток без збереження заробітної плати, встановленими статтями 25 і 26 Закону № 504, є те, що на час їх надання за працівником зберігається його місце роботи (посада), а час перебування в таких відпустках відповідно до пункту 4 статті 9 Закону № 504 зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Про це йдеться в Листі № 416/13/116-13. Винятком є відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), — до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А» — до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку.

 

Час перебування у відпустці без збереження заробітної плати не зараховується до стажу роботи, який надає право на щорічну додаткову відпустку, що пояснюється відсутністю цього виду відпусток у положеннях частини 2 статті 9 Закону № 504.

 

Розглянемо особливості надання відпусток без збереження заробітної плати на конкретних прикладах.

 

СИТУАЦІЯ 1

Працівник-сумісник написав заяву з проханням надати йому відпустку без збереження заробітної плати до закінчення щорічної відпустки за основним місцем роботи з 23 серпня 2018 року до 27 серпня 2018 року.

 

Згідно з пунктом 14 Закону № 504 працівник має право на таку відпустку, а роботодавець зобов’язаний її надати. На цей період припадає святковий і неробочий день 24 серпня та два щотижневих вихідних 25 серпня і 26 серпня. Як обчислити тривалість відпустки?

По-перше, тривалість відпусток обчислюється в календарних днях, що визначено в частині першій статті 5 Закону № 504. По-друге, при оформленні відпусток без збереження заробітної плати не беруться до уваги норми частини другої статті 5 Закону № 504, оскільки вони поширюються лише на щорічні відпустки і соціальну відпустку на дітей, передбачені статтею 19 Закону № 504. Відповідно святкові та неробочі дні, визначені статтею 73 КЗпП, враховуються до загальної тривалості відпустки без збереження заробітної плати.

Отже, в цій ситуації тривалість відпустки без збереження заробітної плати становитиме 5 календарних днів.

 

СИТУАЦІЯ 2

Працівник (ветеран праці) написав заяву з проханням надати йому відпустку без збереження заробітної плати з 1 серпня 2018 року на 20 календарних днів. Чи має право працівник на оформлення такої відпустки?

 

Згідно з пунктом 15 статті 25 Закону № 504 працівник має право на таку відпустку і роботодавець зобов’язаний її надати. Проте її тривалість може становити лише 14 календарних днів. Перевищення встановленої Законом № 504 тривалості такої відпустки буде порушенням, навіть якщо сам працівник наполягатиме, а роботодавець не заперечуватиме.

 

СИТУАЦІЯ 3

У працівника робочий (відпрацьований) рік, що дає йому право на щорічну відпустку, охоплює період з 25 липня 2017 року до 24 липня 2018 року. В червні 2018 року він скористався своїм правом на відпустку без збереження заробітної плати за угодою сторін тривалістю 15 календарних днів.

В серпні 2018 року він знову написав заяву з проханням надати йому таку ж відпустку з 7 серпня 2018 року на 3 календарні дні. Чи має право працівник на оформлення такої відпустки?

 

Ні.

Відпустка без збереження зарплати не належить до щорічних відпусток, які прив’язані до робочого року (ст. 6 і 10 Закону № 504), оскільки виділена в окремий вид відпусток (ст. 4 Закону № 504). Відпустка без збереження заробітної плати, яка надається на підставі статті 25 із поміткою щорічно і не прив’язана до події, та статті 26 Закону № 504, виділяється саме на календарний рік.

 

СИТУАЦІЯ 4

Працівник одружувався і в червні 2018 року скористався своїм правом на відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 10 календарних днів згідно з положеннями пункту 8 статті 25 Закону № 504. У серпні 2018 року він написав заяву з проханням надати йому відпустку без збереження заробітної плати за угодою сторін з 7 серпня 2018 року на 3 календарні дні.

Чи має право працівник на оформлення такої відпустки?

 

Так.

Відпустка без збереження зарплати, що надається працівникові в обов’язковому порядку, і відпустка без збереження заробітної плати за угодою сторін мають різні підстави і умови надання. Відповідно вони не виключають одна одну.

 

СИТУАЦІЯ 5

Працівник, перебуваючи у відпустці без збереження заробітної плати за угодою сторін з 1 серпня 2018 року до 14 серпня 2018 року, захворів і оформив у встановленому порядку листок непрацездатності з 7 серпня 2018 року до 11 серпня 2018 року.

Чи має право працівник на оплату листка непрацездатності і продовження зазначеної відпустки на 5 календарних днів?

 

Ні.

Відпустка без збереження зарплати не належить до щорічних відпусток, і на неї не поширюється норма пункту 1 частини другої статті 11 Закону № 504 про перенесення на інший період або продовження. Крім того, відповідно до пункту 6 статті 23 Закону № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності не надається за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати.

 

...придбати повний випуск →