Як зробити робоче місце працівника комфортним?

Випуск №7 (липень, 2018)

 

 

Сергій КРАВЦОВ,

завідувач відділу з наукового забезпечення питань зайнятості, соціального діалогу та стандартів праці НДІ праці і зайнятості населення Мінсоцполітики і НАН України, канд. соц. наук, доцент кафедри соціології та соціальних наук АПСВТ

 

Олександр НОСІКОВ,

провідний науковий співробітник НДІ праці і зайнятості населення Мінсоцполітики України і НАН України,

канд. соц. наук

 

 

Відповідно до статті 29 Кодексу законів про працю України до початку роботи за укладеним трудовим договором роботодавець зобов’язаний, серед іншого, визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами, а також проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної охорони. Тобто роботодавець повинен оснастити робоче місце працівника всіма засобами, обладнанням тощо для належної роботи останнього

 

У комплексі заходів, що забезпечують ефективність праці у сфері управління, важлива роль належить раціоналізації робочих місць і створенню сприятливих умов праці. Від них залежить працездатність персоналу і продуктивність праці, ступінь використання потенціалу, збереження здоров’я і тривалості життя працівників.

 

ЕРГОНОМІКА РОБОЧИХ МІСЦЬ

Ергономічні принципи організації праці на підприємствах, в установах, організаціях (далі — підприємства) мають забезпечити сучасні умови праці.

 

Умови праці — сукупність чинників виробничого середовища, які впливають на здоров’я та працездатність людини під час роботи. Основними чинниками є: планування приміщень; освітлення приміщень і робочих місць; мікроклімат; шум; колір приміщень, режим праці та відпочинку.

 

На сьогодні основним засобом підготовки документів офісних працівників є персональний комп’ютер (далі — ПК).

 

Крім того, робочі місця офісних працівників мають бути зручними і обладнаними відповідно до гігієнічних норм. Їх оснащують одно- (дво-) тумбовими столами (що забезпечує належне розміщення на них оргтехніки та предметів праці, а у шухлядах столів — зберігання відповідних документів і канцелярського приладдя), підіймально-обертальними стільцями, лотками для паперу, малою оргтехнікою тощо.

 

Відстань між очима працюючого та екраном ПК має бути не меншою, ніж півтори довжини діагоналі використовуваного монітора; дисплей слід розташовувати нижче рівня очей на 15°, а клавіатуру — на відстані близько 40 см від тулуба (рисунок 1).

Рис. 1. Правильне розташування працівника за комп’ютером

 

Зап’ястя повинні бути на одному рівні з передпліччями. Екран дисплея повинен розташовуватися так, щоб сонячне проміння і світло ламп не відбивались від нього та не осліплювали працюючого. В ідеалі рівень яскравості екрана повинен відповідати яскравості світла у приміщенні, чого можна досягти за допомогою налагодження монітора.

 

Надзвичайно негативно на очі впливає мигання екрана монітора. Мінімальна частота оновлення екрана, згідно з вимогами ергономіки, має становити не менше 75 Гц.

 

Службові приміщення повинні мати прямокутну або квадратну форму. Найбільш раціональним є приміщення прямокутної форми із співвідношенням сторін 1:1,5 (але не більш 1:2). Ширина приміщення має бути не менше 2,5 м, а висота — 3,25 м.

 

Особливе значення має освітлення робочого місця. Якщо на робочому місці є місцеве освітлення, то рекомендується застосовувати поворотні, пересувні лампи. М’яке світло, що не сліпить очі, повинно надходити до поверхні робочого стола ліворуч. Недопустиме застосування лише місцевого освітлення, оскільки це викликає неминучу адаптацію зору. Рекомендовано такі норми освітлення службових приміщень і робочих місць:

• у разі люмінесцентного освітлення — 300 люкс;

• у разі освітлення лампами розжарювання — 150 люкс.

У разі одностороннього освітлення рекомендована ширина приміщення не повинна перевищувати 7 м, двостороннього — 15 м.

 

Нормальний рівень насичення приміщень світлом при коефіцієнтах відблиску поверхонь: підлоги — 25 %, стелі — 70 %, меблі та устаткування — не менше 35 %. Захистом від прямого сонячного проміння може бути сонцезахисний козирок, жалюзі, штори та подібне.

 

Ефективність освітлення у службових приміщеннях підвищується в разі раціонального фарбування стін, стель. На ефективність праці суттєво впливає колір приміщення. Найсприятливішими кольорами є білий, зелено-блакитний, жовто-зелений, світло-зелений, бежевий, світло-бежевий, світло-жовтий, світло-блакитний. Ці кольори не тільки заспокійливо діють на нервову систему людини, але і значно поліпшують освітленість у приміщеннях.

 

Для кращого розсіювання та відбиття світла рекомендується фарбувати стелю в білий колір, він відбиває до 90 % світлового потоку. Стіни повинні менше відбивати світло та мають бути темнішого кольору, ніж стеля. Якщо вікна у приміщенні розташовано на сонячний бік, то стіни краще фарбувати у прохолодні тони: блакитний, зелений, салатний. Для приміщень з вікнами, орієнтованими на північ, північний захід, північний схід більше підходять кольори теплої гами: жовтуватий, світло-оранжевий, піщаний.

Підлога, незалежно від матеріалу, з якого її зроблено, повинна мати темніший колір, ніж стіни.

 

Здоров’я та працездатність людини залежить також від чинників навколишнього середовища, насамперед — від підтримання рекомендованої температури та вологості повітря. Слід передбачити такі норми температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочих приміщеннях:

• температура повітря:

— у холодний період року (нижче +10 °С), температура у приміщенні в межах від 20 до 22 °С;

— у теплий період року (вище +10 °С) — 20–25 °С;

• відносна вологість повітря — 30–60 %;

• швидкість руху повітря:

— у холодний період року — не більше — 0,2 м/с;

— у теплий період року — 0,2–0,5 м/с;

• атмосферний тиск — від 84 до 107 Кпа (630–800 мм. рт. ст.);

• максимальна запиленість повітря у приміщеннях при розмірі часток не більше 3 мкм — 0,75 мг/м3.

 

Озеленення приміщень є декоративним елементом інтер’єру, воно поліпшує склад повітря, зменшує нервово-психічне та зорове стомлення, що особливо важливо для умов розумової праці.

 

Під час проектування робочих місць має бути передбачено комплексне оснащення необхідними засобами праці. Оснащення робочих місць необхідними технічними засобами, як правило, передбачається під час проектування адміністративних будівель та їх реконструкції.

 

Для підвищення працездатності і зменшення стомлення рекомендується встановити регламентовані перерви, які відновлюють працездатність. Для працівників, які вводять інформацію в комп’ютер, передбачається перерва через 2 год. після початку роботи і через 1,5–2 год. після перерви на обід, тривалістю по 15 хв. Кожна, або через кожну годину роботи за комп’ютером по 10 хв. протягом робочого дня.

 

Шухляди столу слід обладнати пристосуваннями для зручного розташування папок. Бажано, щоб на кожній полиці містилася картка з переліком вмісту папок.

 

Для зберігання спеціальної, довідкової літератури та документів має бути шафа.

 

ОСВІТЛЕННЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ

Конструкції світильників (освітлювачів) для виробничого освітлення мають відповідати наступним вимогам:

• забезпечувати постійне освітлення протягом робочого часу;

• достатньо освітлювати поверхню, на яку спрямований погляд робітника;

• рівномірно розподіляти світло в оточуючому просторі;

• запобігати сліпучому впливу надмірно яскравого світла.

 

Групи світильників для виробничого освітлення:

світильники прямого світла

спрямовують не менше 80 % у нижню зону приміщення

світильники переважно прямого світла

посилають 60–80 % світлового потоку у нижню зону

світильники відбитого світла

випромінюють у верхню зону не менше 80 % світлового потоку, яке відбиваючись від стелі та верхньої частини стін, рівномірно розподіляється по всьому приміщенню

 

Вимоги, що висуваються до робочих меблів пов’язані зі зручністю виконання роботи та зменшення втомлюваності; цьому сприяє їх правильний вибір, оскільки конструкція меблів повинна враховувати положення виконавця на робочому місці, його робочу позу, робочу зону і навантаження, які він несе. Пристосування для підтримання пози при роботі сидячи це крісла, стільці, табурети, відкидні сидіння (у тому числі настінні), сидіння-опори. Вибір типу робочих сидінь визначається характером праці виконавця.

 

...придбати повний випуск →