ЗВІЛЬНЕННЯ В ОСТАННІЙ ДЕНЬ ВІДПУСТКИ: алгоритм дій

Випуск №2 (лютий, 2018)

 

 

Юлія ОСАДЧА,

експерт з кадрових питань

 

Якщо працівник, що звільняється, не використав належну йому відпустку, то він може або отримати за ці дні грошову компенсацію під час звільнення або піти у відпустку й отримати відпускні, а потім звільнитися

 

ЗАКОНОДАВСТВО

Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП)

Закон України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі — Закон № 504)

Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (далі — Інструкція № 58)

 

Можливість звільнення працівника в останній день відпустки прямо передбачена нормою статті 3 Закону № 504/96. Незважаючи на це, така ситуація зазвичай викликає багато питань, які пов’язані з порядком проведення такого звільнення. Суперечки виникають через те, що згідно з пунктом 2.27 Інструкції № 58 днем звільнення вважається останній день роботи працівника. Втім, слід пам’ятати, що трудові відносини регулюються не інструкціями, а КЗпП, норми якого прямо вказують на можливість звільнення в день, коли працівник не працював.

 

Закон № 504

Стаття 3. Право на відпустки у разі звільнення

За бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.

 

У разі звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки.

 

КЗпП

Стаття 116. Строки розрахунку при звільненні

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

 

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

 

Крок 1: Визначення підстави звільнення

Відповідно до статті 3 Закону № 504, надання відпустки перед звільненням неможливе лише в тому випадку, коли його підставою є порушення трудової дисципліни. У всіх інших випадках, працівник може піти у відпустку.

 

Звісно, якщо працівник звільняється за власним бажанням, він має попередити роботодавця за 2 тижні. Цей період може включати дні відпустки, тобто працівник не зобов’язаний два тижні «відпрацювати». Працівник також може заявити про своє бажання звільнитися, перебуваючи у відпустці.

 

У разі звільнення за угодою сторін (п. 1 частини першої ст. 36 КЗпП) або за переведенням на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду (п. 5 частини першої ст. 36 КЗпП) відпустка з подальшим звільненням також може надаватися. Але ці підстави звільнення передбачають попередню домовленість працівника та роботодавця щодо дати звільнення.

 

Крок 2: Надання відпустки

Підставою надання працівнику відпустки є його заява, оскільки така відпустка не передбачена графіком та надається за бажанням працівника.

 

Щодо звільнення по закінченню відпустки, працівник може написати про це у тій самій заяві (зразок 1). А може скласти дві окремі заяви: про надання відпустки та про звільнення. При цьому заяву про звільнення працівник може надати пізніше, зокрема під час власної відпустки. Законодавством заборонено звільняти працівника під час його відпустки або тимчасової непрацездатності лише у разі розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.

 

Роботодавець має видати наказ про надання відпустки та виплати працівникові заробітної плати за час відпустки за 3 дні до її початку, щоб дотриматися вимог частини першої статті 21 Закону № 504.

 

Крок 3: Видання наказу про звільнення

Навіть якщо працівник написав одну заяву про надання відпустки з подальшим звільненням, роботодавець має видати два окремих накази: про надання відпустки (зразок 2) і про звільнення (зразок 3).

 

...читати далі →