В органах місцевого самоврядування не буде держінспекцій праці?

Парламентський комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення на своєму останньому засіданні, що відбулось 21 червня, рекомендував Верховній Раді прийняти за основу проект Закону (реєстр. №6489) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання надмірному тиску на суб'єктів господарювання заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

 

Зазначений законопроект скасовує окремі норми, внесені Законом №1774 про делегування органам місцевого самоврядування повноважень держінспекцій праці, в першу чергу, з накладання штрафів на суб'єктів господарювання за порушення. Крім того, він вносить зміни до порядку здійснення державного нагляду в цій сфері, які дещо зменшать тиск на бізнес.

 

Федерація роботодавців України постійно наголошувала на необхідності усунення надлишкового навантаження на підприємства з боку контролюючих органів саме у питанні додержання законодавства про працю та зайнятість населення.

 

Які саме зміни може підтримати Верховна Рада і про які заздалегідь потрібно знати роботодавцям?

 

1. Органи місцевого самоврядування, а саме виконкоми рад міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад, позбавляються права накладання штрафів за порушення роботодавцями законодавства про працю та зайнятість. Щоправда, їм залишили право ініціювати перед Держпраці проведення перевірок у разі наявності інформації щодо порушень. На жаль, не скасується й норма Закону №1774, згідно якої до відання виконавчих органів належать здійснення на відповідних територіях контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством.

 

2. Встановлюється адміністративна відповідальність фізичних осіб та посадових осіб цих органів за подання до Держпраці безпідставних скарг про порушення роботодавцем законодавства.

 

3. Встановлюється новий механізм застосування штрафних санкцій. Увага: у разі виявлення у роботодавця порушення вперше, державний інспектор вносить попередження про усунення такого порушення без застосування штрафних санкцій. І лише у разі не усунення порушення у визначені строки він накладатиме штраф.

 

4. Встановлюються граничні строки накладення фінансових санкцій за порушення законодавства про працю та зайнятість населення – протягом шести місяців з дня виявлення порушень, але не пізніше як через один рік з дня його вчинення.

 

5. Встановлюється новий вид адміністративної відповідальності інспекторів при здійсненні перевірок. А саме — за винесення приписів, розпоряджень, податкових повідомлень-рішень, вимог та рішень, що скасовані в адміністративному чи судовому порядку.

 

6. В середньому майже в півтора рази збільшується розмір відповідальності чиновників за порушення порядку здійснення державного нагляду (ст. 166-21 КУпАП, до від 80 до 130 неоподаткованих мінімум доходів громадян).

 

7. Якщо роботодавець створює перешкоди органу державного нагляду (контролю) при перевірці, в акті обов'язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону. У подальшому це дозволить з'ясувати, чи дійсно роботодавець вчинив неправомірні дії щодо контролерів.

 

Як зазначив на засіданні Комітету ВРУ директор департаменту соціальної політики ФРУ Юрій Кузовой, сторона роботодавців під час роботи 106-ї Конференції праці, на засіданні комітету стандартів Міжнародної організацій праці, офіційно наголосила на порушенні Україною положень конвенції МОП №81 у зв'язку з прийняттям закону №1774, яким органи місцевого самоврядування були наділенні виключними повноваженнями державного органу – інспекцій праці.

 

Законопроект №6489 частково усуває ці порушення та вирівнює баланс між відповідальністю роботодавців за порушення законодавства та відповідальністю органів влади за безпідставне втручання у діяльність суб'єктів господарювання.

 

За матеріалами: fru.ua